Концепція міст-садів та їх реалізація у Галичині

Турчин Б. Р. Концепція міст-садів та їх реалізація у Галичині. – Кваліфікаційна, наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (РhD) за, спеціальністю 191 – Архітектура та містобудування» (19 – Архітектура та, будівництво). Національний університет «Львівська політехніка», Міністерство, освіти і науки України, Львів, 2024., Дисертаційну роботу присвячено дослідженню особливостей формування містсадів у Галичині, а також розробці містобудівних принципів та методичних, рекомендацій для збереження та розвитку дільниць, запроектованих відповідно до, концепції міст-садів, в сучасних містах, зокрема для м. Львова., У термінологічному словнику зібрано терміни та визначення, які пов’язані з, проблематикою концепції міста-саду та із збереженням дільниць, запроектованих за, принципом міста-саду., У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, окреслено зв’язок, роботи з науковими програмами, виявлено проблему, сформульовано мету, завдання,, об’єкт та предмет дослідження, окреслено його хронологічні і територіальні межі,, визначено методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення, одержаних результатів, представлено апробацію результатів дослідження, особистий, внесок здобувача в наукових працях, публікації, структуру та обсяг роботи., У розділі І «Теоретичні основи дослідження концепції міст-садів» описано, передумови створення Е. Говардом ідеї міста-саду на основі утопій минулого:, концепції організованої міграції населення Е. Г. Уейкфілда та А. Маршалла; системи, власності на землю за Т. Спенсом і Г. Спенсером; ідеального міста Вікторії Д. С., Бекінгема. Визначено додаткові чинники у становленні концепції міста-саду Е., Говарда, а саме: персональний досвід автора та памфлет Б. У. Річардсона «Гігея,, місто-здоров’я»., Виокремлено 7 основних етапів формування та розвитку концепції міста-саду:, 1) теоретичний етап; 2) перехід від теоретичного до практичного етапу; 3) ранній, практичний етап: спорудження перших міст-садів; 4) етап поширення ідеї міст-садів, 3, у світі; 5) етап застосування новітніх підходів до планування міст-садів; 6) етап, розподілу та упорядкування містобудівельних концепцій на урбаністичні та, дезурбаністичні; 7) етап масштабних містобудівних проєктів, метою яких було, розущільнення великих міст, застосування нових містобудівних прийомів з, урахуванням екологічного балансу., Проведено аналіз впровадження концепції міста-саду у світову практику, містобудування на прикладі: Ден-ен-Чофу (Японія), Пайнлендсу (ПівденноАфриканська Республіка), Джардім Америки (Бразилія), Капускейсінга (Канада),, Стену (Франція), Міланіно (Італія), Канберри та Аделаїди (Австралія)., Виконано аналіз літературних джерел за тематикою дисертаційного, дослідження. Сформовано джерельну базу дослідження, яка за характером матеріалів, поділено на 5 груп (архівні документи і проектні, графічні, текстові матеріали;, опубліковані матеріали і документи; картографічні матеріали; науково-публіцистичні, видання; польові матеріали дослідження). Історіографію напрацювань щодо, концепції міста-саду, як окремого явища в урбаністиці, диференційовано за 8, категоріями (роботи дослідників, які заклали підвалини для створення Е. Говардом, концепції міста-саду; праці теоретиків та істориків архітектури, які досліджували, становлення та розвиток концепції міста-саду; напрацювання авторів, які, розглядають дану проблематику з точки зору філософії; роботи щодо втілення, концепції міста-саду на теренах Центрально-Східної Європи; дослідження про, урбаністичний розвиток Кракова та реалізацію ідеї міста-саду на його території; праці, дослідників, які вивчали урбаністичний розвиток Львова та реалізацію концепції, міста-саду на його території; праці, що стосуються збереження та розвитку міських, дільниць, запроектованих за принципом міста-саду; дослідження, які стосуються, сучасних тенденцій в урбаністиці. Аналіз наукових джерел засвідчив необхідність в, означенні сучасного стану розробки теми та подальшій роботі над нею., У розділі ІІ «Методологічні основи дослідження концепції міст-садів», сформована методика наукової бази дослідження, яке відбувалося поетапно: 1), узагальнення результатів попередніх досліджень і практики реалізації міст-садів,, передмість-садів або окремих міських дільниць, запроектованих за принципами, 4, міста-саду; 2) формування методики аналізу міських дільниць, запроектованих за, принципами міста-саду; 3) визначення критеріїв міста-саду в сучасній планувальній, структурі міст; 4) дослідження сучасного стану окремих дільниць, запроектованих за, принципами міста-саду, у структурі міст Західної та Східної Галичини; 5) оцінка, стану збереженості окремих дільниць Кракова та Львова, запроектованих за, принципами міста-саду; 6) доповнення наявних режимів охорони дільниць у Львові,, запроектованих за принципом міста-саду; 7) розробка методичних рекомендацій, щодо збереження дільниць, запроектованих за принципом міста-саду., Окреслено загальнонаукові та спеціальні методи, які застосовувалися у межах, дисертації. До загальнонаукових методів належать: історико-генетичний, який дав, змогу дослідити ґенезу цієї проблеми в хронологічній послідовності, а також методи, порівняльного та структурного аналізів. До спеціальних методів належать: метод, роботи з літературними джерелами; метод роботи з першоджерелами; метод, камеральних досліджень; метод натурних досліджень та фотофіксації; метод, типологічних класифікацій; термінологічний аналіз, контент-аналіз; картографічний;, композиційний аналіз, морфологічний аналіз, планувальний аналіз, структурнофункціональний аналіз, спостереження за об’єктом дослідження, аналіз проектних, матеріалів та інші., Особливістю реалізації концепції міст-садів на теренах Галичини є те, що ця, концепція була втілена у вигляді окремих дільниць, інтегрованих у просторову, структуру міст. Дослідження цих дільниць, запроектованих за принципом міста-саду,, відбувалося на трьох рівнях: міста, дільниці та садибної ділянки. На рівні міста було, визначено розташування 20 дільниць (14 у Львові та 6 у Кракові), які формувалися, впродовж кін. XIX – перш. трет. XX ст. На рівні дільниць був здійснений, містобудівний аналіз кожної з них за допомогою картографічного аналізу, супутникових зйомок Google Maps та натурних обстежень. Аналіз на рівні садибної, ділянки передбачав дослідження і порівняння дільниці Сальватор у Кракові і, Офіцерської колонії у Львові. Під час ретельних натурних обстежень було, досліджено кожен будинок із присадибною ділянкою., 5, Визначено основні критерії, згідно з якими вибиралися дільниці для, дослідження, а саме: 1) період спорудження дільниці (1870 – 1939 рр.); 2) відсоток, озеленення (близько 50%); 3) переважання віллової забудови із присадибними, ділянками або блокованої малоповерхової / середньоповерхової забудови з ділянками, або спільним озелененим простором; 4) Наявність характерних елементів озеленення, в структурі дільниці (сади при віллах, палісадники, рядові посадки дерев, газони, вздовж вулиць, сквери, окремі дерева (солітери) та групи дерев); 5) Застосування в, плані криволінійних вулиць, що підкреслюють характер рельєфу і підвищують, мальовничість архітектурного середовища. На основі порівняльного аналізу, відібраних дільниць, локального ландшафту та їх натурних обстежень було, сформульовано такі основні типи озеленення дільниць: 1) сади при віллах; 2), палісадники; 3) елементи вуличного озеленення; 4) сквери; 5) міські парки., При детальному аналізі Офіцерської колонії у Львові та дільниці Сальватор у, Кракові було застосовано метод експертної оцінки стану збереженості елементів, архітектури (загальний архітектурний об’єм будинку, дах, фасади, віконні та дверні, заповнення, архітектурні деталі, присадибна ділянка) та містобудівних елементів, (загальна містобудівна структура дільниці, функціональне використання громадських, просторів, вуличне озеленення і параметри вулиць)., У розділі ІІІ «Розвиток та становлення концепції міста-саду у Галичині», висвітлено спроби втілення концепції міста-саду у Центрально-Східній Європі, впродовж кін. ХІХ – перш. трет. ХХ ст. Наведено інформацію про знаних діячівпопуляризаторів ідеї міста-саду на зазначених теренах, проведені місцеві виставки та, конференції, пов’язані з концепцією Е. Говарда, реалізацію тамтешніх форм містсадів., У Львові та Кракові протягом кін. ХІХ – перш. трет. ХХ ст. були закладені, дільниці, запроектовані за принципом міста-саду. В межах Кракова це такі дільниці:, Професорська дільниця, Офіцерська дільниця, дільниця «Тихий закуток», дільниця, Легіонова, дільниця Сальватор та дільниця в межах вулиць Паркової та Антонія, Ставаржа. На території Львова виділено такі дільниці: дільниця «Власна Стріха»,, дільниця «Залізна Вода», дільниця Кастелівка, дільниця Лоншанівка, дільниця, 6, Мазурівка, Офіцерська колонія, Професорська колонія, дільниця Роллерівка,, дільниця Снопків, дільниця Софіївка, дільниця Филипівка, дільниця Францівка,, дільниця Цетнерівка і дільниця в межах вулиць Героїв Майдану та Глінки. Всі, дільниці, інтегровані в просторову структуру найбільших міст Галичини, являють, собою унікальні територіальні утворення, що відображено на графічних матеріалах з, містобудівним аналізом кожної з них., Експертна оцінка стану збереженості елементів архітектури та містобудівної, системи Сальватора та Офіцерської колонії дала змогу з’ясувати таке: ступінь втрати, автентичності елементів архітектури Офіцерської колонії, за винятком одного, параметру, переважає втрати дільниці Сальватор (загальний архітектурний об’єм, будинків – 43% проти 27%; фасади – 38% проти 30%; дахи – 88% проти 47%; віконні, і дверні заповнення (столярка) – 76% проти 30%; архітектурні деталі (декор) – 19%, проти 20%; присадибна ділянка (наявність новозбудованих додаткових будівель на, ділянці; відсоток замощення; відсоток озеленення; збереження функціонального, зонування ділянки) – 48% проти 40%. Визначено, що ступінь втрати автентичності, містобудівних елементів Офіцерської колонії дещо більший, ніж у дільниці, Сальватор (загальна містобудівна структура дільниці – 0% проти 0%; функціональне, використання громадських просторів – 67% проти 100%; вуличне озеленення – 67%, проти 0%; параметри вулиць – 67% проти 0%)., У розділі IV «Збереження та розвиток міських дільниць, запроектованих за, принципом міста-саду, у Галичині» охарактеризовано найважливіші міжнародні, хартії та конвенції, які регулюють пам’яткоохоронну діяльність, збереження, історичної спадщини та забезпечення сталого розвитку: Міжнародна хартія з охорони, й реставрації нерухомих пам’яток і визначних місць (Венеціанська хартія) (1964),, Конвенція про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини (1972),, Міжнародна хартія охорони історичних міст (Вашингтонська хартія) (1987),, Стамбульська декларація ООН про населені пункти (1996), Нова Афінська Хартія, (1998), Європейська ландшафтна конвенція (2000), Ризька хартія про автентичність, та історичну реконструкцію культурної спадщини (2000) та ін., 7, Запропоновано принципи збереження та розвитку дільниць, запроектованих, згідно з концепцією міста-саду: 1) принцип дотримання рівня озеленення дільниці не, нижче ніж 50% від загальної площі дільниці; 2) принцип збереження дендрологічного, складу та кількості історичних вуличних насаджень; 3) принцип збереження загальної, містобудівної структури дільниці; 4) принцип функціональної відповідності, використання громадських просторів дільниці; 5) принцип грамотної адаптації, історичних параметрів вулично-дорожньої мережі до сучасних потреб; 6) принцип, збереження традицій міського садівництва та популяризації їх серед мешканців., Також розроблено методичні рекомендації щодо збереження дільниць,, запроектованих за принципом міста-саду, в структурі сучасного міста, які охоплюють, різні планувальні рівні: міста, дільниці та садибної ділянки., Для кожної дільниці у Львові, запроектованої відповідно до принципу містасаду, запропоновано змінити межі та/або режими використання територій, комплексних охоронних зон пам’яток, які визначені в історико-архітектурному, опорному плані м. Львова., Отримані в процесі виконання дисертаційного дослідження результати можуть, бути враховані під час оновлення й доповнення нормативно-правових актів для, проектування і реконструкції цінних ландшафтно-архітектурних комплексів., Запропоновані зміни і доповнення режимів охорони дільниць, запроектованих за, принципом міста-саду, можуть враховуватися у подальшому процесі коригування, науково-проєктної документації «Історико-архітектурний опорний план м. Львова, (історико-архітектурний опорний план м. Львова з визначенням меж і режимів, використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів)»., Ключові слова: урбаністика, містобудування, містобудівна система,, архітектурне середовище, просторова структура, сталий розвиток, екологічний, баланс, ландшафт, озеленення, міський парк, ландшафтно-архітектурний комплекс,, історико-архітектурний опорний план, автентичність, утопія, Львів і Краків.