Дискусія в науковому середовищі УРСР з проблематики етногенезу східних слов’ян і давньоруської народності (1951 р.): між наукою та ідеологією / С. Юсов, Н. Юсова // Український історичний збірник — 2009. — Вип. 12. — С. 350-363. — Бібліогр.: 64 назв. — укр., Вивчення етногенетичної проблематики в СРСР (особливо в галузі походження, східних слов’ян і російського народу) розпочалося в кінці 1930-х рр. і тривало протягом 1940-х рр., а результати поточних досліджень обговорювалися під час різних засідань і, сесій наукових установ, однак термінологічно-понятійний апарат залишався неусталеним, а поняття «народність» побоювалися застосовувати до етногонічних процесів, оскільки в працях головного радянського «авторитета» Й. Сталіна воно вживалося лише до періоду, розвиненого феодалізму і переходу до централізованої держави. У другій половині 1940-х рр. радянські історики і етногенетики все більше кладуть в основу методології етногенетичних досліджень постулати Й. Сталіна з націології. Окрім цього, впритул до, літа 1950 р., іншим методологічним підґрунтям слугувала глотогонічна теорія іншого «корифея» – покійного (на той час) академіка М. Марра.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0