Мета і завдання дослідження. На противагу класичній літературознавчій, традиції, згідно з якою аналіз суб’єкта міжкультурного діалогу є аналізом обставин,, за яких індивід виконує функції суб’єкта, комунікативна версія українсько-польських, літературних взаємин акцентує увагу на ставленні суб’єкта до Іншого,, персоніфікованого в збірному образі представників польської культури. Фігура, Іншого стає фундаментальною і конститутивною семантичною структурою у спробах, реконструювати поняття суб’єкта українсько-польських літературних взаємин., Поставлена мета вимагає розв’язання в дисертаційному дослідженні таких завдань:, – визначити у рамках запропонованої концепції загальний фонд знань і, вірувань комунікантів, неповторність структур ментально-лінгвального комплексу,, 8, зони „перетинання” когнітивних просторів учасників комунікації;, – з’ясувати мету і характер комунікативних завдань, якими користувалися, представники української та польської культур в добу міжвоєння, визначити, естетичну специфіку європоцентричної стратегії Є.Маланюка;, – розкрити зовнішній контекст українсько-польського дискурсу, генетично-, контактні зв’язки (зустрічі, обміни думками, участь у вечорах, родинні стосунки) і, форми міжлітературної рецепції (впливи, образні аналогії, ремінісценції, переклади);, – схарактеризувати через систему означників внутрішній контекст, українсько-польського дискурсу, специфіку типологічних сходжень (спільні теми і, мотиви, жанри, сюжетно-композиційні прийоми, засоби метрики і строфіки);, – довести спільність комунікативних стратегій української та польської, літератур.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0