Мета дисертації – з урахуванням нових, вироблених на сьогодні, положень і понять вітчизняного літературознавства репрезентувати, об’єктивний історико-літературний огляд творчого доробку Євгена 5, Мандичевського в широті його художніх характеристик та в контексті, розвитку української літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст., Реалізація мети передбачає послідовне розв’язання комплексу таких, завдань:, 1) аргументувати правомірність посилення інтересу до творчості, Є. Мандичевського у зв’язку з новим, поглибленим осмисленням, української класичної літератури;, 2) дослідити зв’язок художньої творчості письменника з його, естетичним і світоглядним самоусвідомленням, виявити духовно-, світоглядні орієнтири митця, джерелом яких є християнська, духовність;, 3) переглянути застарілі (апріорні й «заідеологізовані») погляди на, змістово-проблемний комплекс поезії й прози Є. Мандичевського,, реконструюючи засобами літературознавчого аналізу широке поле, проблематики з центральною проблемою людської особистості;, 4) з’ясувати неконфліктне, взаємодоповнююче співіснування етичного, й естетичного у структурі творчості митця;, 5) окреслити жанрову систему поезії й прози письменника;, 6) відстежити природу ліричного наративу на матеріалі поетичної, спадщини;, 7) зафіксувати стильові особливості прози Є. Мандичевського, відповідно до основних параметрів прозового дискурсу (опис,, портрет, предметно-детальний вимір художнього викладу тощо);, 8) довести неспроможність погляду на художню манеру митця як на, спрощену чи на «примітивну»;, 9) вивчити наратологічну структурно-функціональну інтерпретацію, прозописьма, простежити взаємозв’язок його наративних моделей з, сюжетно-композиційною матрицею; 6, 10) розкрити характер художнього новаторства у прозі письменника, та визначити її місце стосовно тенденцій розвитку української, літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0