Суспільно-політичні зміни в українському селі у контексті формування комуністичної системи (1917–1933 рр.) // Світлана Маркова

Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу історичного, матеріалу розкрити процес знищення парагромадянського селянського, суспільства, одержавлення суспільно-політичного життя українського села в, умовах формування комуністичної системи., Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання:, – дослідити стан наукової розробки теми, напрями й тенденції історичної, думки з обраної проблеми; виявити та опрацювати джерельну базу, що, дозволяє здійснити дослідження; окреслити методологію,, категоріальний апарат дисертації;, – розкрити динаміку змін у землеволодінні і землекористуванні українців, на початку ХХ ст. та з’ясувати взаємозалежність цих процесів із, змінами соціальної структури українського села;, – визначити організаційні форми самоврядування українських селян в, умовах активізації суспільно-політичного життя та аграрних, перетворень у роки визвольних змагань;, – проаналізувати базові положення “селянського питання” в дискусіях, більшовиків;, 9, – охарактеризувати особливості впливу ВКП(б)–КП(б)У на формування, організаційно-правових засад місцевих органів влади, зокрема через, вибори та перевибори, і визначити характерні риси діяльності органів, “керованої народної демократії” (сільрад, КНС, СТВ);, – з’ясувати форми та методи економічної політики радянської влади в, українському селі, їхній вплив на соціально-класову структуру, сільського населення, сільське господарювання, повсякденне життя, селян;, – проаналізувати наслідки процесу колективізації, які призвели до, руйнації економічного підґрунтя парагромадянського селянського, суспільства;, – здійснити аналіз соціально-демографічної структури українського села, з метою виявлення латентних складників суспільної напруги;, – встановити фактори формування “нової людини” в СРСР, УСРР та, наслідки розширення соціальної бази радянської влади в українському, селі;, – висвітлити механізм розв’язання “ґендерного питання”, який, забезпечував нову ґендерну ідентичність чоловіків та жінок в умовах, радянського соціально-економічного повсякдення села;, – розглянути становлення освітньо-виховної системи в УСРР, її основні, суперечності в розрізі процесу індоктринації свідомості молоді та, дітей, зокрема формування колективної свідомості та поведінки як, одного з основних чинників легітимації та підтримки нової влади.