Масенко Терень працював у редакціях журналів «Молодняк» (1927—1930), «Перець» (1930—1932). У роки Другої світової війни поета мобілізовано до сталінського війська, де призначено репортером радіостанції ім. Шевченка в поволзькому міста Саратов (РРФСР). Перша книжка — збірка «Степова мідь» (1927), потім — «Наша Азія» (1933), «У стані воїнів» (1944), післявоєнні — «Київські каштани» (1954), Сорок весен” (1957), «Як пахне земля» (1958), «Вишневі зорі України» (1960), передсмертна — «Багряні жоржини» (1969)., Автор віршованого роману «Степ» (кн.1 — 1938, кн.2 — 1968) — історія українсько-російських воєн першої чверті ХХ ст. Уклав своєрідну хрестоматію спогадів про класиків української культури «Роман пам’яті» (1970, нариси про П. Тичину, М. Рильського, М. Куліша, А. Петрицького тощо). Пробував себе в дитячій прозі — «Казка нашого лісу» (1959), «Леся і сонце» (1964), Уславився як «поет-пісняр»., Провадив широку перекладацьку роботу. З найвідоміших — переклади з Я. Купали, А. Кунанбаєва.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0