Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – Запоріжжя: ЗНУ, 2017. – Вип. 48, XVI-XVIII століття виявилися вирішальним періодом в історії формування зони розселення, українського етносу й у формуванні української етнічної території. У зв‘язку з цим надзвичайно, важливо реконструювати уявлення козаків щодо природного південного та східного кордону, української ойкумени і співвідношення цих уявлень з ціннісними орієнтаціями і політичними концепціями, традиційної української еліти. В історіографії останнім часом зазначеної проблемі приділяється все, більша увага. У першу чергу слід відзначити історіографічний консенсус з приводу того, що українські, еліти в XV-XVII століттях послідовно дотримувалися концепції, яка передбачала включення великого, степового простору, а також Чорноморського та Азовського узбережжя до складу ―своїх‖, але, втрачених територій, які потрібно повернути. Еліта Гетьманщини, а також запорізькі козаки, вважала природним кордоном своєї держави Чорне та Азовське моря на півдні й річку Дон на сході, а, колонізаційні зусилля запорожців сприяли практичній фіксації козацької присутності., Ключові слова: українське козацтво, Степ, південна і східна межа, Гетьманщина, еліта.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0