полонених;, Мета і завдання роботи. Метою дослідження є: на основі аналізу, матеріалів архівів і опублікованих джерел, а також спеціальної літератури, всебічно вивчити весь комплекс питань, пов’язаних з перебуванням, червоноармійців у неволі з моменту полону і до репатріації на батьківщину., Для досягнення поставленої мети вирішуються наступні завдання:, – визначити стан наукової розробки та охарактеризувати, джерельну базу теми;, 10, – визначити чисельність червоноармійців, захоплених поляками, у полон з 16 лютого 1919 р. по 18 жовтня 1920 р.;, – прослідкувати процес становлення та розвитку системи, польських військових закладів, що займалися справами, – з’ясувати легальні можливості полонених отримати свободу, до початку їх масової репатріації;, – вивчити процес становлення і розвитику установ і закладів для, полонених Верховного командування Війська Польського;, – охарактеризувати стан червоноармійців під час їх перебування, у фронтових закладах для полонених;, – дослідити умови транспортування полонених з прифронтової, смуги до стаціонарних закладів для полонених, підвідомчі, Міністерству військових справ;, – дати нарис історії польських стаціонарних закладів для, – охарактеризувати умови утримання полонених у таборах і на, розподільних станціях з метою з’ясування ступеня, відповідності реальним інструктивним документам, військового міністерства;, – оцінити стан медичного обслуговування полонених;, – визначити, чи вживалися заходи з польської сторони,, спрямовані на покращення умов утримання, військовополонених червоноармійців;, – проаналізувати проблему використання праці полонених;, – вивчення питання про участь полонених червоноармійців у, антирадянських військових формуваннях на стороні Польщі;, – показати спроби радянської сторони щодо полегшення участі, полонених червоноармійців до і після закінчення військових, дій.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0