Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. вип. 3 (134). – 2017, Проаналізовано вплив на чорноморську політику провідних держав чинника боротьби за контроль над протоками, Босфор і Дарданелли (далі Протоки), та розвиток міжнародних відносин у 30-х – на початку 90-х рр. ХХ ст. Розгляну-, то причини, передумови, а також процес та наслідки перегляду режиму Проток, встановленого в повоєнний період на, конференції у Монтрьо 1936 р. Звертається увага на те, що внаслідок цього Турецька Республіка, по суті, повернула, собі суверенітет над цими стратегічно важливими комунікаціями, втрачений на Лозаннській конференції 1923 р. Фак-, тично це означало легітимізацію, визнання світовою спільнотою кемалістського режиму. СРСР значно поліпшив, умови проходу своїх кораблів через Протоки. Однак ці переваги нівелювалися подальшим зближенням Туреччини із, країнами Заходу. Після грубого тиску СРСР на Анкару з метою встановлення контролю над Протоками в повоєнний, період, Туреччина, яка до цього балансувала між Москвою, з одного боку, та Вашингтоном і Лондоном – з іншого, зре-, штою вступила до НАТО в 1952 р. Хоча згодом турецько-радянські взаємини дещо поліпшилися, однак Москва більше, не робила спроб переглянути конвенцію Монтрьо, яка таким чином діє і нині., Ключові слова: Чорноморські протоки, Босфор, Дарданелли, Монтрьо.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0