ДВОУ-ЛіМ – 1931., ———————, Ця книжка є збірка мандрівних нарисів з подорожів автора у Середній Азії кінця 1920-х. Напочатку перший цікавий репортаж «Самарканд» – Василь Мисик у складі невеличкої експедиції відвідує Туркменістан, де будується маштабна зрошувальна система Равабуд. Та здебільшого твір подає не це, а незвичний побут Туркменії – місто Самарканд, збудоване з необпаленої глини, східні звичаї, зневажений стан місцевого жіноцтва у запиналах тощо., Надалі великий репортаж «Казакстанська маґістраля». Туркестано-Сибірська маґістраля – це ще один маштабний проєкт радянської влади у галузі залізничних шляхів. Та знову, зовсім не це привертає увагу. Зі справжнім мистецьким хистом відтворена подоріж залізницею Казакстаном. Якісь направду моторошні картини «спустошених земель», де можна їхати по декілька днів і бачити лише одноманітні сірі краєвиди ніби після атомової війни. Імовірно це найцікавіший твір у збірці., Завершує збірку репортаж «День у старій Бухарі». Цього разу учасники експедиції опиняються у стародавньому місті сучасного Узбекистану. Знову екзотика – якісь колосальні напівзруйновані стіни старого міста, метушня східнього базару, буяння фарб туркезової майоліки. Але й страшенний бруд та вкрай антисанітарні умови життя тубільців. Слід сказати – у складі усієї експедиції були й іноземці (зокрема англійці). У цьому третьому нарисі із цими англійцями провадиться найбільше дискусій з приводу загарбницької колонізаторської політики Англії і м’яко оминається роля «повстанської армії Фрунзе» (яка захопила для більшовиків усі ці східні країни).
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0