Православна церква на Півдні України в роки Другої світової війни у контексті радянського і румунського режимів // Микола Михайлуца

Основна мета дослідження полягала в тому, щоб на основі широкого спектру, джерел, теоретичних напрацювань та здобутків сучасної історіографії здійснити, комплексне вивчення церковно-релігійного життя на Півдні України в роки Другої, світової війни крізь призму відносин Православної церкви, радянських властей і, румунської окупаційної адміністрації, з’ясувати його основні тенденції, еволюційні, характеристики й наслідки, простежити трансформації в соціоконфесійному, середовищі регіону у зв’язку зі змінами режимів у краї., Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання низки науково-, дослідницьких завдань:, – здійснити аналіз та визначити сучасний стан наукового опрацювання, обраної проблематики, віднайти, систематизувати і класифікувати широкий пласт, джерел, проаналізувати основні концептуально-теоретичні засади та базовий, понятійно-категорійний інструментарій, на основі яких різні науково-історичні, школи здійснювали дослідження сутності й реалізації державної політики в роки, війни, висвітлення процесів конфесійного життя;,  Оскільки румунський за походженням гідротопонім “Transnistria” має тлумачення як “територія, за Дністром”, тобто “Задністрянщина”, і застосовувався в роки Другої світової війни для, визначення території румунського окупаційного адміністрування, вважаємо за необхідне брати, це слово в лапки., 10, – розкрити особливості суспільного життя на Півдні України через призму, реалізації радянської та румунської доктрин у релігійній сфері;, – показати динаміку стосунків держави і церкви та їхню еволюцію в роки, воєнного лихоліття;, – окреслити напрямки, суть, принципи і наслідки реалізації радянської та, румунської моделей державної політики в регіоні стосовно Православної церкви,, віруючих та кліру;, – розглянути та проаналізувати основні причини, мотиви і характер співпраці, та сприяння окупаційній системі, її церковній адміністрації в релігійному питанні з, боку місцевого духовенства й віруючих;, – простежити палітру засобів самореалізації й функціонування Православної, церкви в суспільстві, підконтрольному радянській і румунській властям;, – дослідити проблему залежності кількості православних, священнослужителів та приходів від національного складу й етнічної строкатості, населення в окупованих румунами землях Південної України;, – з’ясувати причини, основні прояви та наслідки румунської політики, денаціоналізації конфесійного життя у період окупації і радянської влади після, повернення на звільнені південні терени;, – визначити завдання і характер румунського православного місіонерства в, захоплених провінціях;, – здійснити соціально-релігійну стратифікацію населення регіону та аналіз, проявів релігійної свідомості як рефлексій на релігійну політику румунського, окупаційного режиму;, – визначити причини, політичні технології та законодавчо-правові механізми, “нового курсу” радянського керівництва щодо релігії та реалізації його на місцях;, – виявити спричинені війною масштаби матеріальних втрат і фінансових, збитків Православної церкви та релігійних громад на Півдні України.