Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. – Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2021. – Вип. 1 (44)., У статті йдеться про копіювання Народною Радою Закарпатської України (далі – НРЗУ) радянського алкогольного законодавства на території краю. Це все відбувалося в період превентивної радянізації Закарпаття 1944–1945 рр., з часу звільнення Закарпаття від угорсько-німецьких загарбників 28 жовтня 1944 року. Відзначимо, що офіційно Підкарпатська Русь до підписання договору про возз’єднання Закарпатської України з Українською Радянською Соціалістичною Республікою перебувала в складі Чехословаччини. Договір підписано 29 червня 1945 р., а ратифіковано тимчасовими Національними Зборами ЧСР 22 листопада 1945 р. та Президією Верховної Ради СРСР 27 листопада 1945 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 січня 1946 р. у складі УРСР була створена Закарпатська область, а на наступний день тут запроваджувалося законодавство УРСР. Відзначаємо, що НРЗУ копіювала досвід Радянського Союзу стосовно алкогольної політики. Він полягав у встановленні монополії на виробництво і збут алкогольних виробів, повному державному контролі за випуском винно-горілчаної продукції. Одними з перших законів НРЗУ стали декрети про націоналізацію спиртних заводів, підприємств з виробництва алкогольних напоїв, пивоварного заводу графа Шенборн-Бухгейма в Підгорянах. Згодом націоналізували й церковні винокурні. Таким чином, у Закарпатській Україні націоналізовано півтора десятка підприємств з виробництва спирту. Окремими постановами Народна Рада регулювала ціни на спирт, горілку, пиво. Коротко розглядаємо також промислові потужності підприємств з виробництва горілки, спирту, пива, вказуємо на потенційні можливості виноробства Закарпатської України. Після підписання договору про возз’єднання, вже 6 липня 1945 р. НРЗУ окремою постановою при відділі харчової промисловості створила трест спиртової та горілчаної промисловості, якому підпорядковувалися спиртові заводи Закарпатської України. Це стало одним із кроків підготовки до імплементації промислового комплексу Закарпаття до загальносоюзного. Постановою НРЗУ контролювалося «виробництво спиртових напитків і переслідування виробництва без дозволів». Разом з цим керівництво НРЗУ нерідко вдавалося до використання продукції спиртових заводів для власних цілей, військової ради 4-го Українського фронту, «безпеки» тощо.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0