У статті аналізуються передумови та головні причини формування серед представників української козацької старшини і шляхти ідей автономістського руху на лівобережжі України наприкінці ХVІІІ – в першій чверті ХІХ ст. Розглянуто тогочасні писемні джерела, які відстоювали автономний статус українських земель і критикували централізаторські заходи влади Російської імперії за часів правління Катерини ІІ, Павла І та Олександра І. Досліджено дискусійні елементи праці С. Дівовича «Разговор Великороссиии с Малороссиею…» і невстановленого автора «Історії Русів», які виникли в результаті наступу на автономні права Гетьманщини з боку адміністрації Російської імперії. Проаналізовано заходи гуртка автономістів, який діяв у Новгород-Сіверському і складався з представників українського дворянства. Розглянуто діяльність найвидатніших учасників новгород-сіверського гуртка автономістів та учасників «Таємного малоросійського товариства» в національному русі. Проаналізовано процес згортання українського автономістського руху в першій чверті ХІХ ст. та встановлено напрями його впливу на розвиток українського національного відродження першої половини ХІХ ст. Розглянуто роль і значення представників українського шляхетства у відстоюванні невід’ємного права на самовизначення форми державності українського народу.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0