Вісник Прикарпатського університету. Історія. 2011. Вип. 19, У статті обґрунтовано, що симптоми міжетнічної конкуренції в західноукраїнському регіоні, кінця ХІХ – початку ХХ століття простежувалися між різно- та рівностатусними спільнотами,, зокрема українцями та євреями. В арсеналі несилових методів боротьби з євреями – акції бойкоту їхніх, закладів торгівлі. Практику бойкоту як інструментарію економічної конкуренції слід трактувати, одночасно й засобом “психологічного витіснення” євреїв із села. Його здійснювали односельці шляхом, морально-психологічного тиску, в основному без застосування методів насильства щодо них, здебіль-, шого шляхом агітації. Інші, протилежні методам “психологічного витіснення” й економічного бойкоту,, – методи силові. В окремих виступах проти євреїв, що проживали в селах, вони набирали особливої сили,, коли траплялися випадки фізичного насильства. У спектрі варіативності етносоціальних конфліктів –, антиєврейські заворушення, ініційовані польськими політичними акторами за участі українських селян., Стверджується, що міжетнічна конкуренція в західноукраїнських селах, яка в окремих випадках, набрала ознак актуалізованого етносоціального конфлікту, слугувала додатковим фактором мобілізації, груп – української, польської та єврейської., Ключові слова: українці, євреї, конфлікт, міжетнічна конкуренція, дефіцитні ресурси, західно-, українські землі, Австро-Угорщина.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0
