Стаття «Політична комунікація як чинник ефективної діяльності партійних лідерів: теоретико-методологічний аспект» // Микола Морарь

Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2019. – Вип. 151 (12). Ч. 3. Політичні науки., Досліджується та розкриті особливості партійної комунікації як важливого різновиду політичної комунікації. Проаналізовані види партійної комунікації й дана характеристика змінам в контексті загальної інформатизації суспільства. З метою вирішення цих наукових завдань використано низку наукових методів, серед яких основними є: історичний, структурно-функціональний, порівняльний. Біхевіорістський метод застосовувався для дослідження різноманітної поведінки партійних лідерів, змісту та форми процесу взаємодії особистостей і політики., Результати дослідження свідчать про суттєву роль та значущість партійного лідера в системі політичних комунікацій. Одним із найважливіших напрямів політичної діяльності партійних лідерів є партійна комунікація. Вона є складовою більш широкого поняття – політичної комунікації. Політична комунікація натомість є специфічним видом політичних відносин і розглядається як невід’ємний елемент політичної сфери суспільства., Головним призначенням партійної комунікації є створення передумов для публічної політики та публічної влади через інформаційний вплив політичних акторів один на одного та навколишнє соціальне середовище. Особливість партійної комунікації полягає в тому, що вона передбачає різного роду повідомлення та інформацію, яка циркулює всередині партії між її структурними елементами та членами, або ж з ініціативи партії передається особі, громадянину, групі, іншій партії, політичному актору чи політичному інституту. Розуміння теоретичних засад партійної комунікації, їхнє творче застосування у розвитку партійних кіл є запорукою успіху діяльності партійних лідерів і зростання авторитету серед мас.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0