👁️ 21
Favorite
Default Thumbnail
Завантажити Безпекові аспекти міжнародних відносин України та Японської Держави в контексті російсько-української війни ⤵️
pdf

Моренчук А. А. Безпекові аспекти міжнародних відносин України та Японської Держави в контексті російсько-української війни. –, Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за, спеціальністю 291 – «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та, регіональні студії». – Волинський національний університет імені Лесі, Українки. – Луцьк, 2024., У Вступі обґрунтовано актуальність теми, означено мету та завдання,, визначено об’єкт та предмет дослідження, сформульовано наукову новизну,, виокремлено методологічний інструментарій, окреслено теоретичне та, практичне значення отриманих результатів, висвітлено попередню апробацію, результатів дослідження та описано структуру роботи., У першому розділі розглянуто концепт безпекової політики у, міжнародних відносинах. Констатуємо, що незважаючи на теоретичну та, практичну значимість понять і категорій, якими можна охарактеризувати, безпеку, в науковій літературі досі не розроблено єдиного підходу до їх, визначення. Основну увагу нами зосереджено на проблемах забезпечення, таких видів безпеки як політична, економічна, воєнно-економічна і воєнна., Фіксуємо чотири рівні міжнародної безпеки: національний, субрегіональний,, регіональний і глобальний. Світова політика і міжнародні відносини, характеризуються взаємозалежністю. Відповідно, нестабільність, кризи,, конфлікти, війни безпосередньо впливають на усіх учасників міжнародної і, регіональної політики, що зумовлює залучення у подальшому світових, гравців до ескалації або вирішення проблемної ситуації. Військове, міжнародне співробітництво охоплює військово-політичне, військовостратегічне і військово-технічне співробітництво., У другому розділі проаналізовано підтримку Японською Державою, України в умовах російсько-української війни. В роботі зазначено, що країни, 3, налагодили конструктивні відносини в політичній, економічній, гуманітарній, сферах. Факторами, що сприяли зближенню і зацікавленості, були відданість, демократичним цінностям, принципам міжнародного права, миролюбність, зовнішньополітичного курсу. Взаємна зацікавленість підкріплена тим, що, обидві країни постраждали від ядерних катастроф. На початку війни, Російської Федерації проти України у 2014 р. Японія відразу засудила, незаконну окупацію Криму, наголосила на недопустимості порушення, державного суверенітету і територіальної цілісності України. Японська, Держава приєдналася до міжнародних санкцій проти Росії, підтримала, Україну на дипломатичному рівні, надавала екстрену фінансову та, гуманітарну допомогу. Основні заходи допомоги японський уряду зосередив, у трьох напрямках: покращення економічної ситуації; відновлення демократії, та сприяння загальнонаціональному діалогу та національній єдності., Важливим кроком у розвитку українсько-японського співробітництва у, безпековій сфері було підписання у 2018 р. між військовими відомствами, обох країн меморандуму про співпрацю та обмін у сфері оборони. Україна, стала першою країною в регіоні, з якою Японія підписала такий документ., Постійно відбувались українсько-японські двосторонні консультації з, безпекових проблем, зокрема, у галузі медицини, військово-технічних, розробок та кібербезпеки. Також проводили спільні військові навчання., Однак ми фіксуємо певне балансування та половинчастість в рішеннях, влади Японії щодо підтримки України впродовж 2014–2021 рр. Це було, зумовлено насамперед тим, що перед початком військових дій в Україні, адміністрація тогочасного прем’єр-міністра Японії Ш. Абе обрала курс на, зближення з Росією. Уряд Японії прагнув розв’язати, перш за все,, територіальну проблему щодо Північних територій (чотирьох островів, Курильської гряди) і у підсумку укласти мирний договір з Москвою., Паралельно з цим Японська Держава намагалась вирішити ще одне важливе, безпекове завдання – не допустити формування російсько-китайського, альянсу, що значно ускладнило б міжнародну ситуацію в регіоні. Росія, зі, 4, свого боку, надіслала Японії чіткий сигнал, що готова йти на зближення і, шукати конструктивні рішення у розв’язанні ключових проблем у, двосторонніх відносинах Москви і Токіо. Водночас в російсько-японському, політичному діалозі ми простежуємо істотні розбіжності. Росія паралельно, збільшувала військову присутність у регіоні, зокрема, на спірних, Курильських островах. А на початку 2017 р. В. Путін взагалі заявив, що його, країна немає ніяких територіальних проблем у відносинах з Японією., Ключовим моментом, який визначив різкий поворот у безпековій, політиці і зовнішньополітичному курсі Японії стало повномасштабне, вторгнення Росії в Україну, яке відбулося 24 лютого 2022 р. Після, консультацій і дискусій серед політичного керівництва Японії прем’єрміністр Ф. Кішіда рішуче засудив акт агресії; цілковито підтримав режим, санкцій; надання політичної, фінансової та гуманітарної допомоги Україні., При цьому Японія вдалася до безпрецедентних для неї кроків. Вперше, Японська Держава прийняла таку велику кількість біженців, вперше глава, іншої держави виступив перед японським парламентом. Японія стала одним, із найбільших фінансових донорів України. Вона навіть змінила своє, законодавство з метою розширити номенклатуру допомоги і створити, можливості для ще більшої підтримки України саме військовими засобами., Японська дипломатія використовує різноманітні міжнародні, майданчики для надання підтримки Україні – ООН, НАТО, АСЕАН, Великої, сімки (G7) та ін. Вона активно співпрацює на рівні двосторонніх відносин з, країнами т. зв. Глобального Півдня та інших регіонів. Під час більшості, зустрічей зі своїми партнерами японські дипломати порушували питання про, надання допомоги Україні., Японія ефективно реагувала на виклики для глобальної безпеки, які, виникли внаслідок російсько-української війни – загострення проблеми, голоду, енергетична криза та інші. Влада Токіо неодноразово пропонувала, дієві механізми для їх швидкого розв’язання. Таку активну підтримку, України з боку Японії зумовили декілька причин. Одна з ключових –, 5, проблема безпеки. Адже основний меседж, на якому Ф. Кішіда постійно, наголошує своїм партнерам це: «Сьогодні – Україна, завтра – Східна Азія!»., Японія чітко розуміє, що у випадку перемоги Росії, існуюча система, глобальної безпеки зазнає кризи, або навіть цілковитого краху. Наступними, країнами, які б наважилися випробувати міцність Японської Держави, на, думку прем’єр-міністра Японії, безсумнівно є КНР і КНДР. Тому, питання, безпеки України влада Японія розглядає у тісному взаємозв’язку із питанням, своєї національної безпеки, безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та, глобальної безпеки загалом., В третьому розділі з’ясовано, що посилення військово-політичного та, військово-технічного співробітництва Росії із КНР, КНДР та Іраном викликає, велике занепокоєння Японії. Воно ще більше зростає з огляду на, непослідовність та нерішучість західних партнерів щодо надання підтримки, Україні. Особливо це стосується США, бо саме на їх гарантіях традиційно, ґрунтувалась і продовжує ґрунтуватись безпека Японії. В таких умовах уряд, Ф. Кішіди радикально змінив свою безпекову політику. Ключове завдання,, яке намагається виконати його адміністрація, – це сформувати достатній, оборонний ресурс для відсічі потенційних атак на територію Японії та навіть, завдання контрудару., Реалізуючи безпекові реформи Японія враховує досвід ведення, російсько-української війни. При цьому основні зусилля зосереджені на, таких напрямках: посилення обороноздатності країни; комплексна, протиповітряна оборона (протиракетна та протиавіаційна); розвиток, безпілотних технологій і засобів радіоелектронної безпеки (РЕБ); можливості, мобільного розгортання та захисту цивільного населення; робота, оперативних штабів та розвідувальних центрів; підвищення боєздатності Сил, Самооборони. При реалізації цього курсу Японія вже стикнулася з, економічними та демографічними труднощами. Водночас, зростання, обороноздатності Японії та нарощування її військового потенціалу розкриває, 6, додаткові перспективи для українсько-японських відносин у безпековій, сфері., Україна та Японія взаємозацікавлені у розширенні та поглибленні, співробітництва у сфері безпеки. Україну цікавлять японські розробки, засобів антидронової боротьби, РЕБ тощо. Суттєву допомогу Японія може, надати у розмінуванні звільнених територій та у відбудові України. Японія, зі, свого боку, інтенсивно вивчає досвід ведення російсько-української війни, для посилення своїх безпекових можливостей. Важливим напрямом співпраці, є кібербезпека. Влада Києва і Токіо працюють над підписанням у, майбутньому двосторонньої безпекової угоди., У Висновках узагальнено основні результати дослідження., Наукова новизна отриманих результатів полягає у комплексному, міждисциплінарному дослідженні безпекового аспекту міжнародних, відносин України та Японської Держави в умовах російсько-української, війни. У дисертації обґрунтовано низку нових наукових положень, а саме:, Уперше:, Комплексно проаналізовано чинники, що зумовили активну підтримку, Японією України. Поряд із безпековими і політичними факторами, особливе, місце відведено соціо-культурним аспектам., Простежено допомогу Японії країнам і регіонам, що постраждали, внаслідок «зернової кризи», зумовленої блокадою Росією чорноморських, портів України у 2022 р. Також проаналізовано допомогу Японської Держави, Республіці Молдова, економіка якої суттєво постраждала внаслідок, російсько-української війни. Ця країна прийняла значну кількість біженці з, України, зазнала тиску з боку РФ в енергетичній сфері тощо., Поглиблено уявлення щодо проросійськи налаштованих суб’єктів в, середовищі японського суспільства – серед академічних кіл і певних, політичних угрупувань. Доведено, що дієвим інструментами протидії, наративам кремлівської пропаганди є культурна дипломатія і засоби «м’якої, сили»., 7, Уточнено:, Форми і обсяги допомоги, що їх надає Японія Україні. Відстежено, допомогу, що надають українському уряду і ту, що надана за посередництва, різноманітних міжнародних фондів та організацій – Великої сімки, Програми, розвитку ООН (ПРООН), Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Управління, Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Всесвітньої, продовольчої програми ООН (ВПП), трастового фонду (CAP) НАТО,, Міжнародного Червоного Хреста, Міжнародну Федерацію Червоного Хреста, (МФЧХ), Спеціальну моніторингову місію в Україні (СММ) ОБСЄ, МВФ,, МАГАТЕ та ін., Основні напрямки співробітництва Російської Федерації з Китайською, Народною Республікою (КНР), Корейською Народно-Демократичною, Республікою (КНДР) та Ісламською Республікою Іран (ІРІ) як новий виклик, регіональній та глобальній безпеці. З’ясовано рівень розвитку політичної, співпраці, військово-технічних обмінів та економічних відносин між цими, країнами, конкретизовано проблеми і перспективи їхнього подальшого, зближення., Вплив російсько-української війни на здійснення Японією реформ у, сфері безпеки. Японія безпосередньо пов’язує безпеку в ІндоТихоокеанському регіоні з успіхами України у протистоянні російській, агресії. Токіо цілковито змінило засади своєї оборонної політики – замість, опори на гарантії безпеки з боку США, ключовим завданням Сил, Самооборони Японії на сучасному етапі визначено забезпечення, спроможності самостійно відбити потенційну агресію противника і завдати, контрударів. Проводять активну роботу щодо активізації співпраці з, структурами колективної безпеки в регіоні, такими як Чотиристоронній, діалог з питань безпеки (QUAD), Тристоронній оборонний пакт (AUKUS) та, інші. Здійснюючи реформи у сфері безпеки і оборони, Японія безпосередньо, вивчає досвід російсько-української війни. Японія вважає Україну, перспективним партнером у безпековій сфері., 8, Отримали подальше обґрунтування:, В науковий обіг уведено значну кількість оригінальних джерел і, літератури, в яких розглянуті питання безпеки в Азійсько-Тихоокеанському, регіоні, зокрема в контексті війни України з Російською Федерацією., Зміна курсу Японії щодо підтримки України після повномасштабного, російського вторгнення у лютому 2022 р. Наголошено на кардинальних, змінах у двосторонніх відносинах Японської Держави з Російською, Федерацією, а також обсягах і формах допомоги Україні., Перспективні напрями співробітництва України та Японії у контексті, російсько-української війни, зокрема у безпековій сфері., Зростаючий вплив соціокультурних чинників на формування і розвиток, політичного курсу та міжнародних відносин Японії., Отримані результати дослідження можуть бути використанні під час, написання наукових праць, навчальних посібників з проблем безпекової, політики і міжнародних відносин України та Японської Держави в сучасних, умовах. Матеріали дисертації можуть бути використані у роботі експертів,, аналітичних центрів, недержавних організацій і органів державної влади, України, а саме: Комітету Верховної Ради України у закордонних справах,, МЗС України та безпосередньо Директорату публічної дипломатії та, комунікацій у структурі МЗС України, діяльність яких пов’язана з, формуванням і реалізацією азійського вектору зовнішньополітичного курсу, України, а також для кращого розуміння новітніх тенденцій у сфері безпеки., Ключові слова: міжнародні відносини, безпекова політика, російськоукраїнська війна, Азійсько-Тихоокеанський регіон, двосторонні відносини,, Японська Держава, Україна, міжнародна підтримка, Іран, КНДР, КНР, G7., 9, AB

Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0

📑 Схожі твори за жанром

🗓️ Інші твори 2024 року

🗂️ Схожі твори за типом публікації

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *