Метою дисертації є реконструкція загального образу українського, «антикварного руху», який постає з аналізу наукового доробку його, представників та існуючої наукової історіографічної традиції, присвяченої їм., Відповідно до мети у роботі вирішуються такі дослідницькі завдання:, – проаналізувати особливості «антикварного руху» в загальноєвропейському, контексті;, – окреслити духовно-культурне середовище, в якому самоідентифікувалися та, творчо реалізувалися (створювали свої зібрання, фамільні архіви, бібліотеки,, історичні праці і здійснювали публікації) українські «антикварії»;, – дослідити вплив процесу інтеграції української еліти другої половини XVIII –, середини XIX ст. до загальноімперського (передусім столичного) культурно-, інтелектуального простору на характер «антикварної» діяльності;, – висвітлити коло українських антикваріїв та розкрити їх інтелектуальні зв’язки;, – дослідити особливості формування приватних джерельних зібрань та, специфіку їх використання;, – визначити й проаналізувати основні прояви «антикварного руху» вказаного, часу та напрями, в яких він виражався;, – розглянути концепції й підходи при вивченні ґенези «малоросійського, антикварства» як соціокультурного явища, що були провідними і панують зараз, в українській історіографії, здійснити їх аналіз;, – з’ясувати значення й місце «антикварного руху» у вітчизняному культурно-, історичному процесі.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0