Розвиток музейної справи в Кримській АСРР (1921–1941) // Улькера Мусаєва

Метою дослідження є наукова реконструкція процесу створення, відновлення, становлення, реорганізації та діяльності музейних установ Кримської АСРР історико-краєзнавчого, археологічного, народознавчого, військово-історичного та художнього профілів; виявлення основних принципів, форм, методів здійснення державної політики в галузі музейної справи в регіональному аспекті., Завдання дослідження визначені згідно з поставленою метою:, – проаналізувати стан науково-теоретичної розробки теми в історіографії;, – виявити невідомі архівні джерела, пов’язані з темою дисертації, провести їх класифікацію і змістовний аналіз;, – визначити основні етапи розвитку музейної справи в Кримській АСРР, дати змістовну характеристику кожного з них;, – простежити основні принципи, форми і методи діяльності спеціалізованих державних органів по організації мережі музейних установ в Криму;, – подати класифікацію музейних установ Кримської АСРР згідно з їх профілем, з’ясувати рівень їх підпорядкування і представництва;, – простежити основні етапи організаційної та науково-дослідницької роботи, заходів щодо вивчення пам’яток колективами археологічних музеїв Кримської АСРР (Державних Херсонеського та Керченського історико-археологічних музеїв, Археологічного відділу ЦМТ);, – відновити повноцінну картину розвитку популяризаторської та експедиційної діяльності кримських народознавчих музеїв (Державного палацу-музею тюрко-татарської культури в Бахчисараї, Євпаторійського археолого-етнографічного (краєзнавчого) музею, Східного музею в Ялті), зв’язку цих студій з роботами столичних музейних та дослідницьких установ;, – встановити особливості організаційного розвитку та пам’яткоохоронної роботи музеїв військово-історичного профілю на території Кримської АСРР (Музею оборони Севастополя – Військово-історичного музею – Музею Червоної Армії та Флоту – Музею Кримської війни, Панорами оборони Севастополя);, – здійснити огляд діяльності музеїв художнього профілю та картинних галерей (Державний Алупкінський історико-побутовий палац-музей, Севастопольська картинна галерея, Ялтинський художній музей, Феодосійська картинна галерея І.К.Айвазовського);, – сформулювати роль і значення діяльності музейних установ Кримської АСРР для подальшого становлення культури, науки, кримознавчих досліджень, соціально-політичного розвитку регіону.