Повсякденне життя України другої половини 1940-х – середини 1960-х років: за публікаціями журналу «Перець»

Якубець А. В. Повсякденне життя України другої половини 1940-х –, середини 1960-х років: за публікаціями журналу «Перець». – Кваліфікаційна, наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук, за спеціальністю 07.00.01 «Історія України» – Київський національний, університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України;, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство, освіти і науки України. Київ, 2019., Дисертація присвячена вивченню проблематики повсякденного життя, України та її населення за радянської доби в хронологічних межах другої, половини 1940-х – середини 1960-х років, ґрунтуючись на відповідних, публікаціях сатирично-гумористичного журналу «Перець», який позиціоновано, як важливе та цінне джерело з анонсованої теми., Вітчизняна історична наука вже має приклади ґрунтовного вивчення, окремих аспектів соціокультурного чи політичного життя мешканців України, на основі аналізу періодики. Однак дослідження повсякдення за матеріалами, одного із наймасовіших періодичних видань радянського періоду ще, не здійснювалося. Саме цим і зумовлена актуальність теми дисертації. Вона, посилюється ще й тим, що «Перець» можна позиціонувати заледве чи, не провідним «соціальним дзеркалом», у якому відображалися основні суспільні, тенденції радянської України. Виходячи друком впродовж 1941–2013 років, кожні два тижні і маючи на початок 1980-х років наклад у 3,3 мільйона, примірників, це видання в умовах УРСР слугувало своєрідним лакмусовим, папірцем, який моментально реагував на зміни не лише у соціально-, політичному, але й повсякденному житті. Фейлетони, замітки, карикатури,, опубліковані на сторінках «Перця», відібрані та систематизовані як суто, фактичний матеріал, формують різнобічну та різноманітну картину 3, повсякденного життя населення України за радянської доби. При цьому левова, частка журнальних матеріалів містила не абстрактний, а конкретний фактаж –, із зазначенням прізвищ, населених пунктів, установ, підприємств, організацій, тощо. Ретельне вивчення та аналіз цього обсягу дозволяє не лише отримати, додаткову інформацію з тієї чи іншої теми, дотичної до історії повсякдення, але й, виявити певні закономірності та тенденції життя радянських людей, причому –, у їх розвитку. Водночас, присутнє розуміння, що будь-який фактаж,, опублікований у журналі «Перець», не є самодостатнім, а може розглядатися, лише у контексті більш масштабних та узагальнених процесів., Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (десяти підрозділів),, висновків, списку джерел і літератури та додатків., У першому розділі у трьох підрозділах викладено теоретичні засади, дослідження: стан наукової розробки теми, джерельну базу та методологічні, засади. Зокрема, докладно проаналізовано вітчизняну та, частково, зарубіжну, історіографію історії повсякдення в цілому та у розрізі пресознавчих студій, зокрема. Зазначено, що в основі заявленої проблематики лежать, насамперед,, питання інституалізації історії повсякдення, її джерел та періодичної преси, як історичного джерела у сучасній історіографії. Констатовано, що незважаючи, на певну увагу з боку дослідників, на сьогоднішній день журнал «Перець», у вітчизняній історичній науці як комплексне джерело саме з історії повсякдення, ще не розглядався і наукових праць, написаних на цьому підґрунті і у цьому, контексті, на даний час не існує., Другий розділ складається із чотирьох підрозділів, які об’єднують у собі, висвітлення на сторінках журналу «Перець» чотирьох основних складових, поняття соціальної інфраструктури, як невід’ємної частини повсякдення, а саме:, житлово-комунального господарства (благоустрій населених пунктів, житло,, житлово-комунальні послуги), транспорту та зв’язку, торгівлі та громадського, харчування, а також – медицини. Вичленувано певні тенденції, що були, характерними для всієї соціальної інфраструктури УРСР (а, відтак, для, повсякдення жителів республіки) другої половини 1940-х – середини 1960-х 4, років. Це, насамперед, тотальний дефіцит – як товарів, так і послуг (в останньому, випадку, зокрема – житлово-комунальних, транспортних та медичних). Дефіцит,, викликаний, передовсім, зарегульованістю радянської економіки, домінуванням, у ній ручного управління, відсутністю чітких логістичних методик (як мінімум,, на рівні обслуговування державою приватного споживача). Друга характерна, тенденція – низька якість все тих же товарів та послуг, що, серед іншого, була, викликана відсутністю ефективної системи стимулів та мотивації, оскільки, радянська економіка заохочувала виконання плану, а не дотримання якісних, показників., Третій розділ (три підрозділи) присвячений проблематиці індивідуального, повсякдення та відпочинку жителів України у другій половині 1940-х – середині, 1960-х років відповідно до публікацій «Перця» з акцентуванням на недоліках, матеріально-побутового забезпечення, зокрема – у сегментах забезпечення, населення меблями, одягом та взуттям, побутовою технікою, іншими, предметами повсякденного та широкого вжитку, а також – у сфері дозвілля, (радіо, кіно, телебачення, клуби, бібліотеки, курорти тощо). Констатовано,, що побут та дозвілля жителів УРСР другої половини 1940-х – середини 1960-х, років мали ту саму проблематику, що й соціальна сфера. Перед тут теж вели, дефіцит та низька якість товарів і послуг. На підставі великої кількості матеріалів, журналу «Перець» продемонстровано ігнорування радянською економікою, побутових потреб пересічного громадянина. Акцентовано увагу на відсутності, чітких виробничих технологій та стандартизації у цій сфері, а також, на симптоматичній особливості радянської системи виробництва – масовому, копіюванні застарілих західних зразків (це, насамперед, стосується техніки)., З іншого боку, певні тенденції в організації побуту та дозвілля радянських людей, свідчили про те, що, нехай із значним запізненням стосовно країн Заходу,, але в СРСР в цілому та УРСР, зокрема на межі 1950-х – 1960-х років,, розпочалося формування суспільства масового споживання., В цілому, внаслідок систематизації та аналізу публікацій журналу, «Перець» за 1945–1965 років визначено, що громадян України у вказаний період 5, найбільш цікавили такі сфери повсякдення, як забезпечення житлом, якісними, товарами (одяг, взуття, меблі, товари широкого споживання) та послугами, (громадський транспорт, ЖКГ, зв’язок, медичне обслуговування), стан доріг,, благоустрій міст тощо., Вивчення публікацій видання дало можливість дійти висновку, що,, починаючи з другої половини 1950-х років, Україна переживала житловий, будівельний бум, все більше українських сімей отримували індивідуальні, квартири, які, радуючи самим фактом своєї наявності, приносили новоселам, масу проблем у вигляді неякісно виконаних будівельних робіт, відсутності, якісних житлово-комунальних послуг, незадовільного стану вулиць, ігнорування, питань екології (озеленення, парки, сміття, стічні води та каналізація)., Завдяки контенту журналу «Перець» з’ясовано, що у вказаний період, головними недоліками у сфері пасажирських перевезень і послуг поштового, та телефонного зв’язку були дефіцит та низька якість. Медицині ж були, притаманні дефіцит приміщень медичних та аптечних закладів (особливо –, на селі), ліків та медперсоналу, низька кваліфікація останнього. Масові, зловживання, безгосподарність, дефіцит, бюрократія, відсутність модернізації, були характерними ознаками радянських торгівлі та громадського харчування,, які перетворювалися на напівкриміналізовані сфери., Проаналізовано журнальну критику недоліків у сфері забезпечення, жителів УРСР у 1945–1965 роках предметами побуту. Зроблено висновок щодо, існування тотального дефіциту та вкрай низької якості (браку) товарів, повсякденного вжитку: меблів, побутової техніки, одягу, взуття, іншої продукції,, що забезпечує нормальне щоденне функціонування людини, формування, на цьому тлі «чорного ринку», системи блату та хабарництва., На підставі вивчення текстового та ілюстративного матеріалу журналу, «Перець» у сукупності з додатковими джерелами з’ясовано, що з середини, 1950-х років в УРСР з’явилися нові види дозвілля і, серед іншого – сімейний, перегляд телепрограм, відпочинок на морі. Водночас сфера відпочинку не була 6, позбавлена типових недоліків радянської соціально-економічної системи –, дефіциту, неякісних товарів та послуг, низького рівня туристичного сервісу., Констатовано, що весь вищезазначений негатив мав системний та, не вирішуваний у принципі характер. Це можна пояснити недосконалістю, соціально-економічної системи соціалізму в цілому, зокрема – орієнтацією, на кількісні (валовий відсоток виробництва, план), а не на якісні показники,, відсутністю ринкової конкуренції між виробниками, надавачами послуг,, торговельними організаціями, а також – браком ефективної системи, стимулювання, заохочення та мотивації., Акцентовано увагу на цінності сатирично-гумористичного журналу, «Перець» як важливого джерела з історії повсякдення України та її жителів, за радянської доби. Шляхом використання великого обсягу матеріалу із «Перця», його введено у науковий обіг та продемонстровано значні перспективи науково-, дослідницького потенціалу цього видання., Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що на, дисертаційному рівні вперше: визначено сатирично-гумористичний журнал, «Перець» важливим джерелом з історії повсякдення України; здійснено підбір,, системний аналіз, структурування та систематизацію публікацій журналу, «Перець», що мають стосунок до історії повсякдення України у 1945–1965 роках;, введено у науковий обіг великий обсяг конкретної інформації, яка стосується, провідних аспектів повсякденного життя мешканців України після Другої, світової війни. Подальшого розвитку отримали вивчення історії повсякдення, України радянського періоду та її джерелознавча складова, а також – пресознавчі, студії вітчизняної історіографії., Практичне значення дисертації полягає в тому, що напрацювання,, застосовані під час роботи над нею, факти, висновки та положення, великий, обсяг зібраної інформації можуть бути використані науковцями у процесі, створення узагальнюючих праць з історії України другої половини ХХ століття,, а також під час розробки нормативних чи спеціальних курсів з історії України,, джерелознавства, історії повсякдення та ін., створення музейних експозицій,, науково-популярних лекцій та презентацій., Ключові слова: історія повсякдення, журнал «Перець», соціальна, інфраструктура, побут, дозвілля, Україна (1945–1965).