“Якось чума увійшла в Кенігсберг і її легко було розпізнати. Де чума – там смерть. Але сьогодні ця краля посміхається з глянцевих палітурок у цілому світі, що зісковзує в пекло. Зло стало глобальним. А оскільки письменники віддаються словесній розпусті, Кенігсберг і Дрезден будуть знову й знову гинути. І коли музиканти, і філософи, і художники… Вони не розуміють, що людей слід готувати до пекла заздалегідь. Тоді можливо хтось і врятується. Кенігсбергу моєї душі, ти знаєш про що я…”, (29.03.2006 Кенігсберзький щоденник)
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 
Кількість оцінок: 0
Середній рейтинг: 0