Соціально-економічний розвиток Закарпаття в 90-ті роки ХХ ст.

Панов В. О. Соціально-економічний розвиток Закарпаття в 90-ті роки, ХХ ст. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за, спеціальністю 07.00.01 «Історія України» (032 – Історія та археологія). –, Національний університет «Острозька академія». Острог, 2020., У дисертації здійснено комплексне дослідження соціально-економічного, розвитку Закарпатської області в 1991-1999 роках., Наукова новизна дослідження полягає в комплексному та, різносторонньому вивченні актуальної та недостатньо дослідженої проблеми в, сучасній історичній науці. Зокрема:, • комплексно проаналізовано економічні процеси в Закарпатській, області в 1991-1999-му роках в контексті довготривалих історичних тенденцій,, а також глобальних, національних та регіональних детермінант їх розвитку;, • визначено, що падіння промислового виробництва і, деіндустріалізація, що спостерігалися в економіці області в досліджуваний, період, призвели до примітивізації економічної структури, і розглянуто вплив, цього явища на розгортання кризових явищ в інших галузях регіональної, економіки та на суспільно-політичний розвиток регіону загалом;, • здійснено спробу визначити причини, особливості та наслідки, процесу деурбанізації (руралізації) населення Закарпатської області в, досліджуваний період у контексті її економічного розвитку., • узагальнено та критично проаналізовано кризові явища в, промисловості, сільському господарстві, соціальній сфері Закарпатської області, в контексті економічних процесів 1991-1999 років;, • розкрито в історичному плані сутність трансформаційних процесів, в економіці та їхній зв’язок із соціально-політичними явищами;, • критично проаналізовано роль особистих селянських господарств,, як вимушеної форми пристосування населення до негативних наслідків, ринкових трансформацій;, • здійснено критичний узагальнюючий аналіз наслідків ринкових, трансформацій 1991-1999 років для економічного, суспільного та політичного, розвитку Закарпаття., • висвітлено регіональні особливості економічних процесів та їхнього, зв’язку із суспільно-політичним розвитком в 1991-1999 роках;, • визначено причини кризових явищ в соціально-економічному та, політичному житті Закарпаття 1991-1999 років., Економічні процеси в Закарпатській області в 1991-1999 роках, відбувалися не ізольовано, а в тісному взаємозв’язку із загальноукраїнськими та, глобальними процесами. Їх найбільш загальні риси були зумовлені історичним, досвідом інституційного розвитку Центральної та Східної Європи, зокрема, України. Важливою особливістю перебігу економічних процесів в, 3, Закарпатській області в 1991-1999 роках було те, що вони розглядалися як, невіддільна складова проблеми статусу області в складі незалежної України. В, 1991 р. в області пожвавилися дискусії про автономію, або самоврядність., Економічним виміром цих дискусій були різноманітні проекти створення на, території області вільних (спеціальних) економічних зон. Ці проекти не, розглядалися суто в економічній площині, а перетворилися на один з, аргументів у політичній боротьбі між прихильниками надання області статусу, автономії та представниками націонал-демократичних сил, що зрештою, обумовило невдачу цих проектів., Період 1996-1999 рр. характеризується не лише певною стабілізацією, політичного життя після прийняття Конституції і уповільнення економічної, кризи, але й посиленням процесу олігархізації. В цей період Закарпатська, область стала базою електоральної підтримки для СДПУ(о) – однієї з, політичних партій, що постала для обслуговування інтересів фінансово-, промислових груп. В грудні 1998 р. була створена СЕЗ «Закарпаття», що, охоплювала лише невелику частину території області. Це рішення було, прийняте, виходячи зі складної економічної ситуації в області, але водночас, воно було складовою процесу утворення СЕЗ по всій країні., Економічні процеси 1991-1999 років призвели до глибокої кризи в, промисловості. Станом на 1991 р. в області була сформована потужна, промисловість, значною мірою зорієнтована на випуск комплектуючих для, ВПК СРСР. Внаслідок сукупної дії негативних чинників відбулося скорочення, обсягів промислового виробництва на 69% за період 1990-1996 рр. Найбільшою, мірою постраждали найбільш технологічні галузі промисловості, а також, хімічна та деревообробна галузі, падіння обсягів виробництва в яких склало, понад 70%. Відбулося не лише скорочення промислового виробництва в усіх, галузях промисловості, але й зменшення частки промисловості в регіональному, валовому продукті. Окрім того, суттєво змінилася структура промислового, виробництва: частка високотехнологічних галузей зменшилася, а, низькотехнологічних – збільшилася., У сільському господарстві Закарпатської області на початок 1990-х рр., назріла необхідність радикальних перетворень, адже колгоспно-радгоспна, система вичерпала свій потенціал. Розпочалася реформа відносин власності на, землю, яка, однак, через непослідовну політику урядів так і не була доведена до, логічного завершення – запровадження повноцінного ринку землі. Втім,, відбувся перерозподіл земель на користь селян: в 1991 р їм належало лише 12%, сільгоспугідь області, а в 1997 р. – 50%. Було започатковано фермерський рух,, однак через брак підтримки з боку держави, фермерські господарства, переважно залишалися дрібними і не стали важливим виробником, сільгосппродукції в області., Скорочення виробництва сільськогосподарської продукції було,, порівняно з промисловістю, відносно меншим, що призвело до зростання, питомої ваги сільського господарства у валовій доданій вартості області., Найбільше скоротили виробництво підприємства суспільного сектора, тому на, першу роль вийшли особисті селянські господарства, на частку яких припадало, 4, до 90% всього виробництва. Їх роль слід оцінювати критично. Вона, відображала не так успіх аграрної реформи, як масштаб економічної кризи в, області, адже більшість з цих господарств були зорієнтованими не на ринок, а, на виробництво для власного споживання, тобто виконували функцію, пом’якшення наслідків економічної кризи., Скорочення промислового та сільськогосподарського виробництва, справило негативний ефект на стан торгівлі та інвестицій в області. Майже в 4, рази скоротився роздрібний товарооборот. Значного масштабу набули бартерні, операції та ситуації дефіциту окремих товарів або нестабільності їх поставок. В, напрямку спрощення змінилася структура експорту області: наприклад, від, експорту меблів до експорту дощок. Поступово, основну частку в зовнішній, торгівлі почали займати операції з давальницькою сировиною, що свідчить про, спеціалізацію області на дешевій робочій силі в міжнародному поділі праці., Станом на кінець 1999 р. в область надійшло лише 92 млн. дол. США прямих, іноземних інвестицій. Навіть попри створення СЕЗ «Закарпаття», за цим, показником Україна та Закарпатська область суттєво відстали від інших, постсоціалістичних держав регіону. Причинами цього були загалом, несприятливі умови для інвестицій, обумовлені нестабільністю законодавства,, відсутністю незалежних судів, браком правових гарантій прав власності тощо., Вплив економічних процесів на демографічну ситуацію в Закарпатській, області був негативним. Хоч погіршення демографічних показників почалося в, області задовго до проголошення незалежності України, кризові явища в, економіці й соціальній сфері також сприяли, з одного боку, зниженню, народжуваності, а з іншого – підвищенню смертності. Дія описаних вище, тенденцій призвела до скорочення природного приросту населення: від, приросту в 8179 осіб в 1991 р., до скорочення на 464 особи в 1999 р. В цілому, населення області збільшувалося до 1995 р., а на його скорочення з 1995 р., негативно вплинула і міграція., У досліджуваний період в області відбувався нетиповий для України і, світу процес скорочення частки міського населення. Досягнувши, максимального значення в 1992 р. (42,1%) в подальшому рівень урбанізації, знижувався. Висувається припущення, що деурбанізація населення Закарпаття, була зумовлена специфікою економічних трансформацій, а головною її, причиною була стрімка деіндустріалізація економіки області, фактичне, зникнення крупних промислових підприємств, сконцентрованих у містах, через, що міста припинили генерувати стабільний попит на робочу силу., Через закриття підприємств відбулося масове вивільнення робочої сили (, у промисловості, сільському господарстві, будівництві зайнятість скоротилася в, 2-2,5 рази), що створило на ринку праці напружену ситуацію. Це призвело до, загострення проблеми безробіття, офіційний рівень якого зріс в 1992-1997 рр., до 3,07%, а реальний був значно вищим і сягав в окремих районах області до, 70%. Спроби держави боротися з цим явищем були безуспішними, адже вони, не усували головної причини безробіття, а саме катастрофічного стану, промисловості області. Природним наслідком цієї ситуації стала масова, трудова міграція. В 1991-1999 рр. за межами України працювало від 100 до 300, 5, тис. мешканців області. Трудова міграція мала, як позитивні (зниження напруги, на ринку праці, надходження коштів тощо), так і негативні (погіршення якості, трудового потенціалу, погіршення демографічної ситуації, занепад сімейних, цінностей та ін.) наслідки., Внаслідок економічної кризи бідність зачепила дуже значні прошарки, населення області. Поглиблювалися диспропорції в оплаті праці. Проблема, загострювалася ще й через затримки у виплаті заробітних плат. Водночас, низка, факторів (надходження від мігрантів, система соціального захисту,, забезпеченість власним житлом та земельними ділянками) певною мірою, згладжували проблему бідності. Процес знецінення робочої сили мав не лише, економічні, але й соціально-політичні наслідки, такі як відсутність середнього, класу, що є основою реальної демократії і громадянського суспільства., Економічні процеси супроводжувалися докорінною перебудовою, суспільних відносин. За умов кризи та нестабільності повною мірою, проявилися особливості менталітету закарпатців: їхня здатність до адаптації і, самостійного вирішення проблем, але водночас і соціальна пасивність. До, позитивних соціальних наслідків економічних процесів 1991-1999 років можна, віднести появу верстви власників і підприємців; підвищення соціальної, мобільності населення і рівня його незалежності від держави. Негативні, наслідки включають масове безробіття; бідність; поглиблення суспільної, нерівності; песимізм, зневіру і соціальну пасивність, як наслідок розчарування, у реформах., Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що зібрані й, проаналізовані в дисертаційному дослідження дані, узагальнення та висновки, можуть бути використані в науковій сфері для подальших досліджень, соціально-економічних трансформацій 1991-1999 років та їхнього впливу на, подальший розвиток Закарпатської області та в навчально-методичній сфері, для підготовки підручників, навчальних посібників, лекційних курсів з, економічної історії Закарпаття періоду незалежності України., Ключові слова: соціально-економічний розвиток, економічні процеси,, ринкові трансформації, кризові явища, спеціальні економічні зони,, промисловість, деіндустріалізація, сільське господарство, інвестиції, безробіття, , міграція, соціальна сфера, Закарпатська область.