Мета дисертаційного дослідження полягає у системному вивченні, унікального історико-джерелознавчого явища фамільних архівів, доведенні, вирішального впливу загальноісторичних чинників на процес їхнього виникнення, та побутування, особливостей їхнього складу і змісту, визначенні ступеню, закономірності формування, складу і змісту фамільних архівів, з’ясуванні,, наскільки віддзеркалена в них роль родової еліти в українській історії др. пол. XVII, – поч. ХХ ст.; на основі аналізу тієї частини архівної спадщини роду, Скоропадських, яка дійшла до нашого часу, а також згадок в історичній літературі, щодо незбережених документів цього фамільного архіву встановити первісний, склад і зміст фамільного зібрання Скоропадських, дослідити долю тих архівалій,, 10, які було вилучено з нього впродовж XVIIІ–ХХ ст., а також з’ясувати характер, впливу на ці процеси загальноісторичних чинників протягом трьох останніх, століть., Досягнення цієї мети диктує формулювання і розв’язання таких завдань:, – сформулювати закономірності формування, історичну долю та, інформаційний потенціал фамільних архівів української родової еліти др. пол. XVII, – поч. ХХ ст.;, – розкрити склад і зміст архівних зібрань, створених нащадками видатних, родів української шляхти, визначити ступінь відображення в них історичних подій, др. пол. XVII – поч. ХХ ст.;, – реконструювати за історичною літературою, існуючими довідковими, виданнями, архівними фондами інших родів української лівобережної шляхти, що, збереглися, склад і зміст фамільних архівів лівобережної еліти, зокрема рукописних, зібрань усіх трьох гілок роду Скоропадських, і довести його значення для вивчення, історії останнього періоду існування Української гетьманської держави в др. пол., XVIIІ ст.;, – узагальнити інформацію щодо вилучення, вивезення та втрати архівних, документів зі збірки Скоропадських, що відбувалися впродовж XVIIІ–ХІХ ст.,, зокрема про фактичну втрату гетьманського архіву І. Скоропадського (1708–1722), та збірок його найближчих нащадків;, – розкрити вплив такої втрати архівних документів на стан історичних знань, про добу гетьманування І. Скоропадського, саму постать гетьмана;, – показати подвижницьку діяльність представників роду Скоропадських, упродовж ХІХ ст. зі збирання існуючої та відновлення втраченої документальної, спадщини своїх предків;, – виявити зміст та історичне значення документів, що утворилися за життя, П. Скоропадського і відклалися в його фамільному архіві (1880–1917);, – окреслити заходи П. Скоропадського зі збирання та реконструкції, фамільного архіву Скоропадських (архівно-археографічний проект “Архів, Скоропадських”);, 11, – проаналізувати склад документів, утворених за часи емігрантського життя, П. Скоропадського (1919–1945), що заклали основу архіву Скоропадських в екзилі;, – визначити на підставі всього вищезазначеного інформаційний потенціал, фамільних фондів родової еліти як важливої складової НАФ України;, – розробити на прикладі архіву роду Скоропадських методологічні та науково-, практичні засади архівознавчої реконструкції розпорошеної архівної спадщини та, комплексного аналізу складу і змісту архівних зібрань, що були створені, нащадками видатних родів української шляхти.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0