Університетська фінансово-правова наука і освіта на терені України ХІХ – поч. ХХ ст.

Пасічник Н.О. Університетська фінансово-правова наука і освіта на терені, України ХІХ – поч. ХХ ст. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за, спеціальністю 07.00.07 – історія науки й техніки. – Державний вищий навчальний, заклад «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені, Григорія Сковороди», Переяслав-Хмельницький, 2018., Цілісне об’єктивне відтворення історичного розвитку української держави і, суспільства неможливе без вивчення історії освіти і науки. Особливо це стає, актуальним в умовах нинішнього розвитку української вищої освіти. На сучасному, етапі становлення соціально-економічних основ демократичного суспільства, актуалізується потреба вивчення історії розвитку та становлення національної, фінансової думки, а також дослідження процесу формування фінансів і фінансового, права як самостійних наукових сфер. В університетах Наддніпрянської України –, Харківському, Київському і Новоросійському – протягом ХІХ – початку ХХ ст., працювали багато видатних учених економічного та правового напрямів, які зробили, істотний внесок в становлення та розвиток фінансової і фінансово-правової науки, а, саме, визначили закони теорії фінансів і фінансового права, їхній категорійний апарат, і концептуальні положення. У цьому аспекті дослідниця визнає актуальним вивчення, історії організації та розвитку університетської фінансово-правової освіти і науки і як, чинника вагомості самих університетів, і фактору державотворення. Дисертантка, виділяє декілька основних факторів, котрі зумовлюють актуальність дослідження з, даної проблематики: фактична відсутність фундаментальних науково-історичних, досліджень, присвячених комплексному висвітленню процесу становлення і розвитку, фінансово-правової науки і освіти в університетських центрах українських губерній;, необхідність більш детального вивчення реалій розвитку фінансової та фінансово-, правової науки в університетах Наддніпрянської України у контексті встановлення, факту існування наукових шкіл та визначення наукового рівня їхніх досліджень;, відтворення діяльності особистостей-науковців та встановлення їхнього внеску у, становлення та розвиток фінансово-правової науки та освіти; вивчення особливостей 3, організації та розвитку фінансово-правової університетської освіти як фактору, підготовки кваліфікованих викладачів-науковців, державних чиновників, юристів., Дослідження закономірностей становлення та розвитку фінансово-правової науки, дало можливість дисертантці визначити інтегративний характер цієї наукової сфери., У дисертації встановлено, що наслідком такої інтеграції стало виникнення якісно, нових, інтегративних цілісностей – науки про фінанси і фінансового права, які не є, сукупністю певних властивостей об’єднаних елементів різних наук, а забезпечують, вищу ефективність функціонування усієї цілісності; інтеграція знань відбулася через, злиття теоретичного і практичного матеріалу різних наукових сфер., Зроблено висновок, що основними джерелами, що, з одного боку, сприяли, розвитку фінансово-правової науки й освіти, а з іншого боку, містили фактичний, матеріал для відтворення еволюції цієї науково-освітньої сфери, є документальні, джерела, монографічні дослідження та навчальна література. Саме за джерельною, базою фінансово-правової науки простежується її ґенеза від виникнення нового, дослідницького напряму до формування наукової дисципліни, становлення концепції, її розвитку, вивчення історії цієї науки, формування кадрового складу викладачів та, навчально-методичної бази викладання та до диференціації наукових напрямів., Дослідницею встановлено, що важливим результатом дискусії другої половини, ХІХ – початку ХХ ст. навколо предмету фінансового права стало визнання широкого, трактування предмету фінансового права, відокремлення предмету фінансової науки, та науки фінансового права від політичної економії, певне розмежування, економічного та юридичного підходів до вивчення фінансових явищ. Як наслідок,, однією з базових категорій фінансово-правової науки було визнане поняття, «державне (публічне) господарство» або «фінансове господарство», що у багатьох, дослідженнях того періоду використовувалися як тотожні., Дисертанткою зроблений висновок, що у першій половині ХІХ ст. становлення, фінансово-правової науки й освіти відбувалося у процесі розвитку державного, господарства Російської імперії. Фінансово-правові ідеї державних діячів цього, періоду суттєво вплинули на процес становлення і розвитку університетської, фінансово-економічної та фінансово-правової науки і освіти, і в першу чергу, 4, теоретичні ідеї та практична діяльність державних діячів М.М. Сперанського та, М.А. Балудянського посідають важливе місце в історії розвитку фінансового, управління на імперському рівні та в українських губерніях. Характерною рисою, управління фінансовою діяльністю стало надання фінансово-економічним рішенням, правової форми. А підготовка під керівництвом М.М. Сперанського та, М.А. Балудянського Повного зібрання законів і Зводу законів Російської імперії, сприяла розвитку вітчизняного правознавства та виокремленню різних напрямів, правознавчої науки, у тому числі й фінансово-правового., У дисертації визначено, що у становлення та розвиток фінансової та фінансово-, правової науки та освіти в університетських центрах Наддніпрянської України, першої половини ХІХ століття значний вклад внесли державні та громадські діячі –, В.Н. Каразін, Д.М. Княжевич та А.О. Скальковський, які відіграли значну роль у, заснуванні Харківського та Новоросійського університетів, позитивно вплинули на, становлення та розвиток регіональної історичної науки, статистики як прикладної, складової фінансової науки та в цілому на розвиток фінансової та фінансово-правової, освіти і науки Наддніпрянщини., Дисертанткою встановлено, що кардинальні нововведення в державному, управлінні та законодавчій базі в Російській імперії в ХІХ ст. актуалізували, необхідність якісної підготовки майбутніх чиновників, яка здійснювалася в, основному через вивчення юридичних наук в університетах та ліцеях юридичного, профілю – в Харківському університеті та в університеті Св. Володимира (м. Київ), а, також у Рішельєвському ліцеї м. Одеси та в юридичному ліцеї князя Безбородька м., Ніжин. Становлення в цих навчальних закладах фінансової та фінансово-правової, науки і освіти відбувалось у тісній взаємодії з провідними тенденціями розвитку, тогочасної європейської науки. Значний вплив на цей процес на початку ХІХ ст. мали, представники німецької школи –– Й. Ланг і Л.К. Якоб, які викладали в Харкові значну, кількість дисциплін фінансово-економічного та фінансово-правового напрямів., Поступово у Харківському університеті та в університеті Св. Володимира (м. Київ), почали формуватися регіональні фінансово-правові школи, значний вклад у, становлення яких зробили місцеві викладачі та випускники Харківського та 5, Київського університетів. Встановлено, що протягом ХІХ століття до прийняття, університетського статуту 1863 року фінансово-правова проблематика як науковий, напрямок та навчальна дисципліна юридичних факультетів та відділень переживала, стадію становлення та розвитку, а тому викладалася в межах політичної економії,, науки про фінанси, законів державного благоустрою і благочиння, законів про, державні повинності та фінанси, з поступовим виокремленням науки про фінанси і, фінансового права у самостійні сфери наукового пошуку., Дослідницею встановлено, що реформи 60-х – початку 80-х ХІХ ст. в Російській, імперії зумовили необхідність розширення нормативно-правової бази регулювання, державної фінансової системи й ускладнення форм фінансової діяльності держави., Як наслідок, університетський статут 1863 року документально засвідчив, виокремлення фінансового права і підтвердив початок інституціоналізації цієї, наукової сфери. Поява самостійної кафедри фінансового права стала важливим, етапом розвитку фінансово-правової науки, а викладання цієї дисципліни вимагало, кадрового та науково-методичного забезпечення цього курсу. Дисертантка робить, висновок, що на початок ХХ століття були закладені фундаментальні основи, фінансової науки та науки фінансового права. І саме наукова та навчальна діяльність, професури Наддніпрянської України (М.Х. Бунге, І.І. Патлаєвського, Г.Д. Сидоренка,, М.М. Алексеєнка, С.І. Іловайського та багатьох інших) стала в останні десятиліття, ХІХ – на початку ХХ століття вагомим вкладом у розвиток фінансової науки та науки, фінансового права як самостійних наукових сфер., Дослідницею було визначено, що важливим фактором, що сприяв, інституціоналізації фінансової і фінансово-правової наук, була підготовка фахівців не, просто для сфери державного господарства, а для сфери публічних фінансів. Це, зумовило стрімкий розвиток фінансової та фінансово-правової науки і освіти, про що, свідчило формування наукових шкіл в університетських центрах Наддніпрянської, України та, як наслідок, зростання кількості наукових видань та підручників, викладачів фінансового права, де аналізувалися проблеми фінансової та фінансово-, правової науки й відображалися авторські підходи щодо змісту предмету фінансового, права та його структури. Авторкою дослідження вивчено та узагальнено наукові, біографії викладачів фінансового права, які суттєво збагатили тогочасну економічну, і фінансово-правову науку й освіту, вплинули на їхній подальший розвиток та стали, фундаторами Київської школи фінансової та фінансово-правової науки (М.Х. Бунге),, Новоросійської (Одеської) школи фінансового права (І.І. Патлаєвський та, С.І. Іловайський), регіональної школи фінансового права Харківського університету, (М.М. Алексеєнко та його учень П.П. Мігулін)., Дослідницею зроблено висновок, фінансово-правова освіта в університетах, Наддніпрянської України в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. стрімко, розвивалася – фінансове право виділилося в самостійну навчальну дисципліну,, визначилася структура курсу, місце в системі наук, оформилися методи дослідження, та сформувався категорійний апарат. Фінансово-правова освіта зберігала економіко-, правову міждисциплінарність, але це було не проявом несформованості фінансово-, правової науки і освіти, а показником інтегративності і динамічності цієї сфери., Ключові слова: фінансово-правова наука, освіта, наукові дослідження, фінанси,, фінансове господарство, становлення, інституалізація, регіональна школа,, фундатори.