Стратегії та чинники англо-українського перекладу мовної гри в науково-популярному дискурсі

Пєшкова О. Г. Стратегії та чинники англо-українського перекладу мовної, гри в науково-популярному дискурсі. – Кваліфікаційна наукова праця на правах, рукопису., Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 –, Філологія (Галузь знань 03 – Гуманітарні науки). – Харківський національний, університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2024., Дисертація присвячена визначенню та аналізу чинників та сформованих, на їхній основі стратегій англо-українського перекладу різновидів мовної гри в, науково-популярному дискурсі. В дослідженні висунуто гіпотезу, що засоби, мовної гри виконують в науково-популярному дискурсі низу функцій, сукупна, дія яких зумовлює їхній статус перекладацької домінанти, відтворення якої в, міжмовному трансфері здійснюється під впливом низки чинників мовного,, культурного та особистісного характеру, які, у свою чергу, зумовлюють вибір, перекладацької стратегії., Актуальність дослідження визначається потребою комплексного, перекладознавчого опрацювання мовної гри як лінгвального та, мультимодального феномену в її діяльнісному та результативному вимірах., Такий підхід сприятиме подальшій розбудові науки про переклад на засадах, актуальних гуманітарних принципів міждисциплінарності,, поліпарадигмальності та мультимодальності., Матеріалом для дослідження виступили 1019 прикладів мовної гри, з, яких 416 є лінгвальними каламбурами, 179 – мультимодальними каламбурами,, 302 – прецедентними іменами та висловленнями і 122 – оказіональними, квазітермінами. Частину матеріалу утворюють переклади, виконані в перебігу, двох ретроспективних експериментів., Методологічну основу дослідження утворюють принципи, міждисциплінарності, поліпарадигмальності та мультимодальності, які, 3, структурують дослідження та забезпечують його комплексний характер, а отже, й надійність отриманих результатів. Міждисциплінарність характеризує, поточне дослідження як таке, проведення якого вимагало звернення до теорій, та методів лінгвістики, філософії, психології, культурології, когнітології., Поліпарадигмальність дослідження реалізована в поєднанні компонентів, методологічного апарату трьох парадигм перекладознавства – системно-, структурної, культурної та діяльнісної. Мультимодальність дослідження, проявляється в залученні до його орбіти вербально-візуальних каламбурів як, актуальної форми наукового гумору., Методи і методики дослідження зумовлені його комплексним характером., У роботі застосовані загальнонаукові методи аналізу й синтезу, необхідні для, вивчення як теоретичних джерел, так й ілюстративного матеріалу та, вироблення власних дослідницьких гіпотез та висновків на основі зібраних, теоретичних та емпіричних даних. Метод класифікації був необхідний для, розподілу різновидів мовної гри за класифікаційними ознаками. Мовознавчі, методи структурного, семантичного та контекстного аналізу було задіяно для, вивчення лінгвальних параметрів засобів актуалізації мовної гри, релевантних, для перекладознавчого дослідження. Метод комунікативно-функційного, аналізу забезпечив розуміння доцільності та ефективності використаних, перекладацьких стратегій. Ретроспективна експериментальна методика, забезпечила висвітлення механізму прийняття перекладацьких рішень і, розробки стратегії подолання перекладацьких труднощів, спричинених мовною, грою, так само як і висвітлення чинників, що впливають на вказані рішення та, стратегії. Метод кількісних підрахунків було застосовано для опрацювання, результатів перекладацьких експериментів., Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше, розроблено комплексний підхід до висвітлення перекладацької специфіки, мовної гри в науково-популярному дискурсі на основі принципу тріангуляції,, що полягає в поєднанні положень трьох перекладознавчих парадигм та трьох, дослідницьких принципів сучасної гуманітаристики. В роботі вперше, 4, виокремлено й досліджено стратегії та чинники перекладу мультимодальних, каламбурів; висвітлено особливості перекладацьких рішень щодо відтворення, мовної гри на основі експериментальних методів; запропоновано принципово, нову модель дослідження міжмовного відтворення мовної гри на основі, тлумачення перекладу як ігрової діяльності., Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів із висновками до, кожного з них, загальних висновків, списків використаних джерел, джерел, ілюстративного матеріалу, довідкових та лексикографічних джерел та додатків., У першому розділі простежуються філософські та психологічні витоки, вивчення мовної гри, здійснюється огляд існуючих підходів до її тлумачення,, на основі яких виводиться власна дихотомічна дефініція досліджуваного, феномену, обґрунтовується необхідність дискурсного підходу до, перекладознавчого висвітлення мовної гри, а також можливість та доцільність, вивчення особливостей перекладу найбільш репрезентативних форм її, актуалізації в науково-популярному дискурсі., У другому розділі проведено аналіз перекладознавчих підходів до, вивчення перекладу як гри, виходячи з якого сформульована власна, методологічна концепція, згідно якої переклад об’єднує з грою наявність, стратегій і правил. Стратегія перекладу, як і будь-якої іншої гри, має бути, скерована на перемогу або виграш, під якими розуміється достатній рівень, відповідності між вихідним та цільовим текстами на релевантних рівнях, зіставлення: структурно-семантичному, комунікативно-функційному,, прагматичному, дискурсному, культурному тощо. Деталізовано методику, дослідження, що визначається сукупною дією трьох принципів сучасної, гуманітарної науки: міждисциплінарності, поліпарадигмальності та, мультимодальності., У третьому розділі проаналізовано три різновиди мовної гри у її, результативному вимірі: лінгвальні каламбури, мультимодальні каламбури та, вербальні прецедентні феномени. Наведено їхні класифікації, релевантні, 5, перекладознавчому аналізу, встановлено та описано стратегії їхнього англо-, українського перекладу на базі науково-популярного дискурсу., У четвертому розділі проаналізовано переклад оказіональних, квазітермінів у діяльнісному вимірі. З цією метою розроблено та, імплементовано ретроспективну експериментальну методику, використання, якої дозволило верифікувати алгоритмічно сформульовані методи інтерпретації, інновацій та стратегії їхнього англо-українського перекладу в науково-, популярному дискурсі., Результати наукового дослідження узагальнюються в таких висновках,, що підтверджують гіпотезу роботи., Інтегративний підхід до розуміння мовної гри розглядає її як, дихотомічний феномен, що об’єднує: (1) лінгвокреативну діяльність мовця,, скеровану на увиразнення дискурсу за рахунок неконвенційного, поєднання/використання одиниць/елементів різної мовної ієрархії та, (2) результат цієї діяльності у вигляді різноманітних мовно-мовленнєвих, утворень (ігрем). На основі емпіричного аналізу виокремлюємо такі форми, мовної гри в англомовному науково-популярному дискурсі: (1) каламбури, в, яких неконвенційним є навмисне поєднання в одному контексті двох різних, значень ідентичних або подібних лексичних одиниць чи граматичних форм,, внаслідок чого створюється семантична неоднозначність як джерело, гумористичного ефекту; (2) вербальні прецедентні феномени (прецедентне ім’я, та прецедентне висловлення), що набувають статусу мовної гри за умов, апеляції до фрагментів дійсності, що видаються несумісними з тим різновидом, дискурсу, в якому їх актуалізовано, хоча насправді мають із ним символіко-, метафоричний зв’язок; (3) інновації, ігровий статус яких зумовлюється їхньою, номінативною функцією: вони виступають знаками, що заміщують відповідні, об’єкти дійсності, а в перекладі відбувається подвійна гра-заміна, коли знаки, однієї мови заміщуються знаками іншої., Віднесення мовної гри до перекладацьких труднощів означає, деавтоматизм перекладацьких дій через відсутність готових засобів її, 6, іншомовного та іншокультурного перестворення і, відповідно, необхідність, значних творчих зусиль задля забезпечення перекладацької перемоги завдяки, встановленню належного рівня адекватності як на рівні окремого прийому, так і, тексту в цілому. Мовна гра в науково-популярному дискурсі реалізує низку, функцій, серед яких виокремлюємо атракційну, популяризаторську, рекламно-, пропагандистську, символьну, парольну тощо. Виступаючи ефективним, засобом презентації власне наукової інформації і залучення потенційних, реципієнтів, мовна гра претендує на статус дискурсної домінанти, що отримує, право на пріоритетне відтворення в цільовому лінгвокультурному середовищі., Концепція перекладу-гри передбачає творче змагання між автором та, перекладачем, критерієм перемоги в якому виступає здатність перекладача до, еквівалентного відтворення оригіналу на структурно-семантичному,, комунікативно-функційному та культурному рівнях. У випадку мовної гри, перекладач може досягти перемоги над автором за рахунок стратегій, аналогічної мовної гри або її компенсації схожими засобами, натомість, поразкою вважаємо стратегії вилучення мовної гри, її передачі описовим, шляхом або через коментар., Узагальнений аналіз стратегій, задіяних для відтворення різних форм, мовної гри в англо-українському науково-популярному перекладі, вказує на те,, що всі вони вкладаються в стандартний набір, який включає переклад за, допомогою прямих (паралельних, словникових) відповідників, переклад на, основі різноманітних смислових трансформацій та/або функційних, відповідників, нульовий переклад, тобто збереження вихідної одиниці у її, первинному вигляді та вилучення., Теоретична значущість дослідження визначається його внеском до, загальної теорії перекладу (розробка комплексної моделі перекладознавчого, дослідження мовної гри), спеціальної теорії наукового перекладу, (виокремлення та аналіз принципів перекладацького відтворення мовної гри в, науково-популярному дискурсі); теорії інтерсеміотичного перекладу, (визначення стратегій та чинників перекладу вербально-візуальних каламбурів);, 7, діяльнісної теорії перекладу (розробка експериментальної методики для, вивчення перекладацьких рішень стосовно стратегій та способів перекладу, різних форм мовної гри)., Практична значущість дослідження визначається можливістю, використання його теоретичних положень та практичних результатів в, освітньому процесі при викладанні таких навчальних дисциплін, як: «Вступ до, перекладознавства», «Актуальні проблеми теорії та практики перекладу»,, «Лексикологія з порівняльним компонентом», «Порівняльна стилістика»,, «Сучасні філологічні концепції», «Теорія міжкультурної комунікації». Зібраний, в перебігу дослідження ілюстративний матеріал та вироблені методики можуть, бути використані в освітньому процесі, а головні теоретичні постулати та, висновки – при здійсненні досліджень, присвячених проблематиці, перекладацьких труднощів, перекладацьких стратегій, експериментальних, досліджень перекладацької діяльності та дискурсним перекладознавчим, студіям., Перспективу подальшої роботи бачимо у двох потенційних напрямках,, що передбачають як розширення номенклатури засобів реалізації мовної гри,, так і розширення номенклатури досліджуваних дискурсів як її середовища., Ключові слова: діяльнісний підхід, дихотомія, каламбур, мовна гра,, мультимодальність, оказіональний квазітермін, науково-популярний дискурс,, перекладацькі труднощі, поліпарадигмальність, прецедентний феномен,, ретроспективний експеримент, спосіб перекладу, стратегія перекладу, чинник, перекладу, функція.