Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій. – Київ, 2022. – №2 (14)., Метою статті є окреслити локалізацію на території сучасного київського Подолу топографічних об’єктів забудови XVIІ–XVIII ст., що на сьогодні вже не існують, зазначених на міських планах кінця XVII – початку ХІХ ст., згадуваних у писемних джерелах та археологічно досліджених у ХІХ–ХХ ст. Наукова новизна праці полягає у демонструванні на прикладі Києва можливостей топографічних реконструкцій окремих ділянок забудови українських міст модерної доби, основаних на комплексному використанні різних категорій історичних джерел. Методологією дослідження є принципи науковості, історизму, об’єктивності, методи аналізу, класифікації, узагальнення, історико-генетичний та історико-типологічний. Основними результатами дослідження є визначення локалізації на території сучасного київського Подолу трьох дерев’яних храмів (знищених пожежею 1811 р.), двох монастирських подвір’їв (що змінили своїх власників після проведення у 1786 р. секуляризації церковних маєтностей) та однієї приватної садиби, функціональне призначення якої упродовж другої половини XVII – у XVIII ст. неодноразово змінювалось. Перспективи подальших студіювань полягають у розширенні знань про історичну забудову київського Подолу XVII–XVIII ст. шляхом виявлення нових історичних джерел, за допомогою яких можна буде локалізувати інші об’єкти забудови цього міського історичного району. Одержані результати може бути використано для написання наукових досліджень, науково-популярних видань і текстів екскурсій, створення музейних експозицій тощо. Оригінальність дослідження полягає в тому, що вперше із залученням комплексу історичних джерел на сучасній топографічній основі київського Подолу локалізовано місця розташування садиб Спаської, Духівської та Василівської церков, Межигірського та Переяславського подвір’їв, садиби Торновіота – шовкового саду – старого контрактового будинку.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0