Історія давньої зброї. Дослідження 2018: Збірник наукових праць. – К.: Інститут історії України НАНУ, 2020., Стаття присвячена дослідженню двох японських мечів (тачі та вакідзасі), що зберігаються у Національному музеї історії України, виготовлені за часів Токугавського сьогунату (1603–1868) або на початку періоду Мейдзі (1868–1912) і є не лише досконалими зброярськими виробами, а й творами декоративно-ужиткового мистецтва. Декорований у техніці перегородчатої емалі тачі походить з зібрання відомого колекціонера Б.І.Ханенка. Оздоблений буддійською символікою вакідзасі (на клинку якого гравійовано постать буддiйського божества Фудо Мьо-о та меч, обвитий драконом) у 1935 р. передав до музею А.К.Левкович. Призначення тачі з НМІУ дискусійне, адже емалеві оправи мечів рідкісні для японського зброярства. Навряд чи подібні мечі виготовлялись на експорт, адже меч у Японії здавна мав сакральне значення. Тачі з НМІУ міг бути коштовним дарунком., Не менш дискусійним є і призначення вакідзасі. Присутнiсть на його клинку зображення популярного у військових колах середньовічної Японії буддійського божества Фудо Мьо-о може свідчити про те, що власником зброї міг бути самурай, ймовiрно, прихожанин одного з храмiв, присвячених Фудо-Мьо-о, якi, зокрема, дiяли у Токiо (Едо) та Кiото.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0