Ґілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2014. – Вип. 85 (6)., Розглянуто дискусії, які точилися серед провідних державних та партійних діячів щодо “нового” бачення розвитку статевих та шлюбно-сімейних відносин у радянському суспільстві у 1920-ті роки. Визначено два головні напрями розвитку цих відносин, кожен з яких мав своїх прихильників. Наведено основні аргументи, якими оперували представники різних направлень, стверджуючи, що запропонована саме ними модель поведінки є найбільш актуальною для тогочасного суспільства. Визначено головні причини згортання політики експериментування з новою мораллю та зроблено висновок про те, що правлячій еліті все ж таки довелося повернутися до старої, дореволюційної парадигми сімейно-шлюбних відносин.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0