Стаття «До історії реставрації Софії Київської: документи з особового архіву Адріана Прахова у фондовій збірці Національного заповідника «Софія Київська» (1881–1896 рр.)»

Архіви України Випуск 3 № 328 (2021): липень – вересень, Мета дослідження – археографічна публікація частини документів з особового архіву визначного українського мистецтвознавця та археолога Адріана Прахова (1846–1916), що зберігаються у фондовій колекції Національного заповідника «Софія Київська» і стосуються дослідження та реставрації Софійського собору в Києві; крайні дати документів: 1881–1896 рр. При їх підготовці до публікації автори спирались на методи едиційної археографії; особливий акцент зроблено на загальнонаукових методах кодикографічного опису та критичного аналізу документів. Наукова новизна. До наукового обігу вперше вводиться низка документів, які дозволили суттєво розширити наявні знання щодо низки питань, пов’язаних з історією реставраційних робіт у Софії Київській в останній чверті ХІХ ст. Частина документів є листуванням між А. Праховим та софійським кафедральним протоієреєм і дослідником київських пам’яток П. Лебединцевим, яке дозволяє уточнити обставини відкриття мозаїк у головному куполі храму та фресок із зображенням святих Адріана та Наталії в арці його північної зовнішньої галереї. У сучасній історіографії помилково вважають, що їх відкрив саме А. Прахов, а з документів дізнаємося, що його було запрошено продовжити розкриття та закріплення вже виявлених П. Лебединцевим мистецьких творів, про які той інформував мистецтвознавця. Уточнено обставини написання ескізів до композиції «Різдво Христове» на західній стіні центральної нави собору, що була змита під час реставраційних робіт минулого століття. Автором композиції прийнято вважати художника І. Селезньова. Він дійсно виконав один ескіз, проте за опублікованою тут угодою між П. Лебединцевим і А. Праховим та з іншої епістоли дізнаємося, що інший ескіз композиції «Різдво Христове» виконав саме А. Прахов. Важливу інформацію щодо основних видів реставраційних робіт надають прахівські проєкти кошторисів на розчищення мозаїк головного купола; кошториси нереалізованого проєкту розпису новозбудованої софійської паперті на місці зруйнованої західної зовнішньої галереї або деталі оформлення нового, стилізованого під ХІ ст., іконостасу; копія акта про обстеження даху собору. Висновки. Опубліковані документи поглиблюють наявні знання щодо особливостей «прахівської» реставрації Софії Київської.