Метою дисертації є встановлення збереженості, достовірності, системи, обліку і використання, класифікація й актуалізація, комплексне дослідження, інформаційного потенціалу та запровадження до наукового обігу джерел з, історії УАПЦ (УПЦ) 1917–1939 рр., 7, Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:, – окреслити етапи дослідження і публікації джерел з історії УАПЦ, (УПЦ), тенденції новітньої української історіографії та основні напрями, розв’язання проблеми; відслідкувати процес формування, склад, структуру,, стан збереженості архівних, археографічних та історіографічних джерел з, історії УАПЦ (УПЦ); визначити методологічні засади дослідження;, – встановити структурно-джерелознавчі особливості соборних, документів УАПЦ (УПЦ) у 1917–1939 рр., соборних діянь, ухвал та постанов,, навколособорних матеріалів, документів про обставини скликання обох, “надзвичайних” Соборів цієї церкви 1930 р. у контексті підготовки та, проведення процесу “Спілки визволення України”, протоколів Великих, Покровських та Микільських Зборів ВПЦР, визначити їх інформаційний, потенціал у справі дослідження особливостей соборної діяльності УАПЦ, (УПЦ), антирелігійної політики та технології ліквідації церковного життя в, Україні органами держбезпеки;, – провести класифікацію діловодних матеріалів ВПЦР, програмних, документів автокефального руху та УАПЦ (УПЦ), церковних статутів,, матеріалів з організації закладів духовної освіти, наративних джерел, зокрема, нарисів історії православних парафій в Україні за період українізації і, приєднання до УАПЦ впродовж 1921–1926 рр.;, – проаналізувати архівні документи, які містять апологетичні праці провідних діячів, УАПЦ, богослужбові та гомілетичні твори, церковно-полемічні публікації ідеологів, УАПЦ та її ідейних опонентів, які збереглися у вітчизняних архівах та за кордоном, з, метою визначення ідеологічної основи цієї церкви, причин протистояння православних, осередків в Україні 1920–1930-их рр., а також походження частини обвинувачень діячів, УАПЦ (УПЦ) під час репресій в період “великого терору”;, – висвітлити особливості джерел особового походження: особові справи, діячів УАПЦ, які відклалися в канцелярії ВПЦР, спогади учасників подій,, епістолярій, некрологи, скласти опис виявлених зображальних джерел;, – визначити інформаційний потенціал церковних періодичних видань, УАПЦ в Україні та за кордоном, зокрема церковної преси 1920-их рр. в УСРР,, 8, періодичних видань УАПЦ (Соборноправної) в Німеччині та США як таких,, що стали продовжувачами справи УАПЦ (УПЦ) після Другої світової війни, після повного знищення цієї церкви в Україні;, – розкрити стан збереження, обліку та використання, нецерковних, джерел, зокрема нормативно-розпорядчих документів радянських органів, влади, оперативно-службової діяльності, таємних наказів, інструкцій та, зведень секретно-політичних підрозділів органів держбезпеки, документів, процесу “СВУ” в контексті історії УАПЦ (УПЦ), встановити специфіку, формування судово-слідчих справ діячів цієї церкви і документів з питань, реабілітації репресованих, показати зв’язок між репресіями проти церковних, діячів та радянськими агітаційно-пропагандистськими публікаціями.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0