6, Метою дослідження є висвітлення процесів формування та адаптації, етноконфесійної групи росіян-старообрядців на Придунайських землях в, умовах загострення воєнно-політичного протистояння Османської та Російської, імперій. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:, -виявити коло емпіричних свідчень, які у сукупності склали джерельну, базу вивчення некрасівців та липован, провести її типологізацію, визначити, евристичний та версифікаційний потенціал різних видів даних;, -проаналізувати здобутки та сучасний стан в історії вивчення, старообрядницького населення на Дунаї, окреслити дискусійно-проблемні поля, , охарактеризувати перспективні напрямки та оптимальні методи пізнання в, контексті історіографічної динаміки;, -визначити шляхи, механізми і чинники міграційних рухів у, старообрядницькому середовищі, реконструювати тенденції, що обумовили, утворення специфічного нижньодунайського ареалу розселення старовірів;, – відтворити демографічну картину та її динаміку у розрізі історії, раннього періоду існування етноконфесійної групи, встановити загальну, чисельність, статево-вікові характеристики, а також вивести закономірності, природного та механічного руху старообрядницького населення регіону;, – структурувати форми історичної пам’яті та ідентичності, старообрядницького середовища, розкрити їхні соціокультурні функції на, нових землях;, – описати механізми господарсько-культурної адаптації спільноти у, Нижньому Подунав’ї, охарактеризувати засоби збереження традиційних, практик в окремих структурних складових культурної панорами;, – узагальнити роль релігійних факторів під час освоєння старообрядцями, вказаного регіону як прикладу типової конфесійної моделі історичних міграцій.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0