Інституціоналізація краєзнавчого руху Правобережної України 20-х років ХХ – початку ХХІ ст.: етапи, форми, напрями діяльності // Віктор Прокопчук

Мета дослідження. На основі комплексного аналізу різноманітних джерел і узагальнення особливостей краєзнавчого руху визначити етапи його інституціоналізації та всебічно дослідити основні напрями, форми функціонування на Правобережній Україні в 20-і рр. ХХ – на початку ХХІ ст., Для реалізації мети вирішити такі завдання:, – з’ясувати стан історіографічного осмислення даної проблеми вітчизняними та зарубіжними дослідниками, охарактеризувати комплекс джерел і теоретико-мотодологічні засади дослідження;, – визначити головні етапи розвитку краєзнавчого руху на Правобережній Україні 20-х рр. ХХ – початку ХХІ ст.;, – висвітлити процес структурування і діяльності науково-краєзнавчих установ, товариств, осередків в перші роки становлення радянської влади;, – дослідити роль Українського комітету краєзнавства в координації краєзнавчого руху, ефективність краєзнавчого дослідництва в регіоні в другій половині 20-х – на початку 30-х років ХХ ст.;, – виявити причини, особливості й наслідки репресій 20-30-х років ХХ ст. проти краєзнавців Правобережної України, повернути історії низку імен діячів краєзнавчого руху, замовчуваних за радянських часів, проаналізувати стан історико-краєзнавчої діяльності в умовах занепаду національно-культурного будівництва, викликаного ідеологічним диктатом, політичними репресіями;, – систематизувати події, факти і реконструювати картину краєзнавчої праці в період Великої Вітчизняної війни, у тому числі – на окупованій фашистами території Правобержної України;, – вияснити особливості та уроки підготовки і видання в 60–70 роках томів історії міст і сіл Правобережної України, ступінь їх впливу на розвиток краєзнавства 70–80-х років ХХ ст.;, – з’ясувати причини краєзнавчого ренесансу доби незалежності України, основні тенденції, напрацювання, проблеми й окреслити перспективні напрями історико-краєзнавчого вивчення Поділля, Волині, Київщини на межі тисячоліть;, – розкрити форми й наслідки співпраці науковців і краєзнавців Правобережної України та західної української діаспори в історико-краєзнавчому дослідженні регіону.