Читачу мій, нехай оці рядки тобі послужать, як човну вітрила. За океани, горн і садки до тебе в гості лину залюбки, бо мій Пегас ще не складав крила. Ну, а коли гривань охляне мій, душа замре в тілесному лахмітті,— хотів би я, щоб в книжиці оцій слова жили, жили морський прибій, сьогодні і в потомному столітті.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0