Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2023. – Вип. 3 (182)., Статтю присвячено порівнянню двох крупних заручницьких криз – в аеропорту угандійського міста Ентеббе (1976 р.) та в американському посольстві в іранській столиці Тегерані (1979–1981 рр.). Обидві кризи відзначаються великою складністю, причетністю до них ворожих держав, а також проведенням масштабних рятівних операцій (вдалої ізраїльської в Ентеббе та провальної американської в Ірані). Порівняння цих криз мало б викликати цілком природнє зацікавлення. Однак огляд попередніх публікацій свідчить про те, що угандійську та іранську кризи в найкращому випадку порівнюють в ракурсі драматичних спроб силового звільнення заручників. Це різко звужує проблему, приховуючи ті її особливості, вивчення яких не лише додавало б розуміння суто «антикварних» подробиць відомих операцій, а й допомагало б вивченню та, у разі потреби, виваженому реагуванню на виклики нових заручницьких криз. Тут запропоновано розширити межі розгляду до розуміння криз в Ентеббе і Тегерані (та заручницьких криз взагалі) як насамперед політичних феноменів. У продовження цієї думки висунуто низку політичних параметрів (критеріїв) для порівняння двох криз, для визначення тих чинників, під впливом яких протистояння навколо заручників може набувати певних рис (вкрай загострюватися, уповільнюватися, змінювати свій напрямок тощо). Розглянуто зовнішньо- та внутрішньополітичні параметри угандійської та іранської криз, їхні політичні наслідки. Підкреслено відсутність готових стратегій для протидії тим силам, які утримують заручників, і, відповідно, – важливість гнучких підходів до подібних викликів у майбутньому.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0