Гегемонія в теорії і практиці міжнародних відносин // Марія Пурій

Пурій М. Р. Гегемонія в теорії і практиці міжнародних відносин. –, Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук, зі спеціальності 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та, глобального розвитку. – Чернівецький національний університет імені Юрія, Федьковича, Чернівці, 2017., Дисертацію присвячено ґрунтовному та цілісному дослідженню явища, гегемонії в міжнародних відносинах. Актуальність дослідження зумовлена, відсутністю чіткого уявлення про глибину, обсяги, характер й наслідки, еволюції гегемонії, а також виразного розуміння особливостей гегемонічної, боротьби в сучасному міжнародному середовищі, які є побхідними з погляду, ефективного втілення національних інтересів окремих міжнародних акторів,, зокрема України, безпосередньо пов’язаного з необхідністю урахування, взаємозалежних закономірностей формування, утвердження й реалізації, гегемонії у світовому контексті., У розділі 1 «Стан наукової розробки та джерельна база дослідження», з’ясовано актуальний стан вивчення титульної проблеми, проаналізовано, концептуальні підходи та систематизовано теоретичні напрацювання щодо, гегемонії у міжнародних відносинах. Обґрунтовано, що у міжнародних, відносинах терміном гегемон окреслюють, здебільшого, наймогутнішу, державу або провідну державу серед групи держав, між якими існують, реальні й активні відносини. Однією із найважливіших рис явища гегемонії є, те, що вона не може існувати поза міжнародною системою, на яку здійснює, безпосередній вплив., У розділі 2 «Теоретико-методологічні основи вивчення гегемонії у, міжнародних відносинах» увагу зосереджено на особливостях розгляду, проблематики гегемонії у рамках традиційних та сучасних підходів теорії, міжнародних відносин й виявлено, що погляди на гегемонію у представників, різних напрямів та шкіл науки є досить гетерогенними, зокрема у площині, нормативних висновків щодо «бажаного», «неминучого» чи, навпаки, – 3, «деструктивного» впливу гегемонії на міжнародну систему. З’ясовано, що, найвагоміший внесок у формування теорії гегемонії зробили позитивістські, (неореалізм і неолібералізм) та критичні (нео-грамшизм) напрями науки про, міжнародні відносини., У розділі 3 «Історичний контекст становлення гегемонії у міжнародних, відносинах» досліджено особливості реалізації гегемонічного впливу, окремими акторами, зокрема Нідерландами у XVII ст., Великою Британією у, середині ХІХ ст. та США зі середини ХХ ст. Причому доведено, що США, стали першою державою-гегемоном, яка спромоглася зайняти лідерські, позиції у всіх п’яти вимірах гегемонії (військовому, економічному,, політичному, інституційному та ідеологічному), причому глобальна, гегемонія США набула загального визнання серед інших міжнародних, акторів., У розділі 4 «Сучасний стан та перспективи гегемонії у міжнародних, відносинах» розкрито закономірності функціонування та окреслено, потенціал трансформації чинного гегемонічного укладу в міжнародних, відносинах. Відзначено, що такі стратегічні й політичні чинники, як контроль, за світовими грошовими потоками, визначення міжнародного порядку, денного, застосування військової сили в ключових регіонах, а також, реалізація ідеологічного впливу на інші країни та регіони, й надалі, залишаються незамінними атрибутами впливової держави. Обґрунтовано, що, щонайменше до середини цього століття жоден з міжнародних акторів –, потенційних претендентів на статус світового гегемона, не буде спроможним, перевершити США водночас у всіх п’яти сучасних вимірах гегемонії:, військовому, економічному, політичному, інституційному та ідеологічному., У дисертації сформульовані теоретичні узагальнення та запропоновані, нові рішення проблеми наукового обґрунтування явища гегемонії у, міжнародних відносинах з урахуванням особливостей диференціації, міжнародної системи. Дослідження явища гегемонії в міжнародних, відносинах, зокрема, аналіз етапів становлення теорії гегемонії у науці про 4, міжнародні відносини, систематизація основних теоретичних поглядів та, концепцій щодо гегемонії, розгляд особливостей та обґрунтування, закономірностей формування, утвердження і реалізації гегемонії у, міжнародних відносинах – здійснено вперше., На основі вивчення широкого кола джерел та літератури, уточнено, поняття та основні ознаки гегемонії у міжнародних відносинах. Зокрема,, визначено, що у системі міждержавних відносин становлення гегемонії, передбачає порушення балансу в суперництві між «наддержавами», та, пов’язану з цим можливість і готовність однієї з них нав’язати свої правила й, умови іншим акторам. При цьому, вказано, що здатність гегемона впливати, на преференції та інтереси інших держав є настільки ж важливою, як і його, спроможність керувати ресурсами могутності., Вперше виявлено й обґрунтовано взаємозв’язок між регіональною та, глобальною гегемонією, що полягає в обов’язковому утвердженні, регіональної гегемонії на шляху до глобального панування. Доведено, що для, досягнення статусу глобального гегемона у ХХІ ст. держава-претендент, мусить бути світовим лідером у п’яти основних вимірах гегемонії:, військовому, економічному, політичному, інституційному та ідеологічному., Вказано на поступове зростання числа вимірів гегемонії, відповідно до, еволюційних змін системи міжнародних відносин. У цьому контексті, вперше, запропоновано й обґрунтовано перспективи утвердження нової гегемонії у, міжнародних відносинах ХХІ ст.: однополярний світ, з наявністю одного, глобального гегемона (США або Китай); біполярний світ, з наявністю двох, рівносильних претендентів на глобальну гегемонію, що передбачає, утворення антагоністичних блоків у боротьбі за глобальне панування;, мультиполярний світ держав, в якому міжнародна система складатиметься з, декількох полюсів, що формуватимуться навколо великих держав та, регіональних центрів сили; мультиполярний світ організацій, в якому, ключові позиції займатимуть міжнародні організації, що слугуватимуть, форумом з розв’язання глобальних питань. 5, Окрім того, у рамках дисертаційної роботи набуло розвитку, обґрунтування трьох самостійних історичних випадків функціонування, повноцінної гегемонії: Об’єднаних Провінцій (Голландія) в середині ХVII, ст., Британської імперії (Велика Британія) у середині XIX ст. і США в, середині ХХ ст. Доведено, що у кожному окремому випадку досягнення, гегемонії забезпечувалося за допомогою масштабної війни, а також визначені, передумови становлення, особливості функціонування і причини занепаду, кожної з гегемоній., Актуальний характер порушеної проблеми, яка є малодослідженою у, вітчизняному науковому дискурсі, дає змогу розглядати вивчення явища, гегемонії у контексті становлення й еволюції міжнародних систем, як, перспективний напрям розвитку української політичної теорії, що має, безпосередній зв’язок із міжнародно-політичною практикою. Адже при, формуванні національної зовнішньополітичної стратегії Україні потрібно, враховувати сучасні світові реалії та перспективні тенденції зміни укладу сил, у міжнародному середовищі., Практичне значення роботи полягає у систематизації, поглибленні та, розширенні знань щодо явища гегемонії в теорії і практиці міжнародних, відносин, що покликане сприяти подальшому вивченню та концептуалізації, цього явищав рамках вітчизняної науки про міжнародні відносини. Отримані, висновки можуть бути використані у роботі державних органів та, недержавних організацій, діяльність яких пов’язана з формуванням і, реалізацією зовнішньополітичних пріоритетів України., Матеріали дослідження можуть мати практичне застосування в процесі, розробки лекцій, семінарів та спецкурсів, призначених для студентів, спеціальностей: «політологія» й «міжнародні відносини, суспільні, комунікації та регіональні студії»., Ключові слова: гегемонія, вплив, домінування, гегемонічна боротьба,, міжнародна система, міжнародні актори, Нідерланди, Велика Британія,, США.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0