Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. вип. 3 (138). – 2018, Досліджено повстання, що відбулося у 387 р. від Різдва Христового (далі – Р. Х.) в одному із чотирьох найбільших, міст Римської імперії – Антіохії. Крізь призму бунту проаналізовано політичну ситуацію в містах імперії – взаємовідно-, сини у трикутнику: імператорська влада – курія (міська еліта) – населення. Розглянуто основні джерела з історії зако-, лоту – промови язичницького оратора Лібанія та християнського діяча Іоанна Златоуста. З’ясовано, з якою метою во-, ни писали свої твори, на яких слухачів вони були розраховані, які факти про заколот автори хотіли подати правдиво, а, які прагнули приховати. Акцент зроблено на причинах повстання та динаміці його розгортання. Окремо розглянуто, питання наявності релігійного чинника серед причин бунту. Особливу увагу приділено питанню, які категорії населення, взяли найактивнішу участь у заворушеннях, яка роль у подіях належала театральним клакерам. Досліджено ситуацію в, Антіохії після придушення повстання, причини хаосу та безладдя в місті. Прослідковано процес налагодження взаємодії, між центральним урядом імператора Феодосія І та міською елітою Антіохії. Визначено, які покарання отримали різні, прошарки населення Антіохії відповідно до рішень імператора та його представників у Сирії., Ключові слова: Римська імперія, Антіохія, повстання, Феодосій І, курія, театральні клакери.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0