У невеликій обсягом літературній спадщині Якобсена варте уваги все. Новим словом у данській літературі були його нечисленні вірші. Великий інтерес у Данії, а пізніше й за її межами викликали його новели, – їх теж Якобсен написав небагато, усього шість., Вершиною Якобсенової творчості вважають два його романи. Хронологічно перший з них – «Пані Марія Груббе», – він з’явився 1876 року. «Нільс Люне» побачив світ 1880 року., «Пані Марія Груббе» – роман історичний. Історичний і тому, що події відбуваються в минулому, в XVII сторіччі, і тому, що переважна більшість персонажів справді існувала: деякі відігравали певну роль в історії Данії, про інших є згадки в історичних документах або спогадах сучасників., Критика в різні часи багато говорила про майстерність письменника в зображенні персонажів, проникливість психологічного аналізу, жвавість і життєвість побутових сцен. Але особливу увагу приділяли мові роману. За Якобсеном встановилася репутація першорядного знавця мови на різних етапах її розвитку, в різних її діалектах. В цьому романі мовна майстерність автора виявилась з особливим блиском. Герої роману розмовляють саме так, як вони могли розмовляти в XVII сторіччі й у тому соціальному середовищі, до якого належать., Дописавши «Нільса Люне», Якобсен характеризував друзям свою книгу як дуже сумну. «Але хорошу», – жартома додавав він., На відміну від «Пані Марії Груббе» дія «Нільса Люне» відбувається не в минулому: якщо головний герой і не ровесник автора, то – людина старшого покоління, – в усякому разі, його сучасник. Отже, в цьому романі автор не мав потреби вдаватись до мовної стилізації. Тут його стилістична майстерність виявляється в повній мірі на сучасному матеріалі.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0