Стаття «Ідея академії в українській науковій і громадській думці кінця ХІХ – початку ХХ ст.: тексти та контексти» // Олексій Ясь

Ясь О. Ідея академії в українській науковій і громадській думці кінця ХІХ – початку ХХ ст.: тексти та контексти / О. Ясь // Український історичний журнал. – 2018. – № 6, Висвітлюється походження ідеї української академії як спільного плану над-, дніпрянських та галицьких інтелектуалів на рубежі 1880–1890-х рр. Розгля-, даються тексти вчених і громадсько-культурних діячів кінця ХІХ – початку, ХХ ст., в яких побутувала ідея її конституювання. Аналізуються різноманіт-, ні контексти, котрі ґенерували як піднесення, так і затухання циркуляції, цієї ідеї. Відзначається важлива роль міжнародних макроконтекстів, як-от, заснування академій ряду слов’янських націй, австрійсько-російське протисто-, яння наприкінці ХІХ ст., спроби українсько-польського порозуміння у форматі, політики «нової ери», створення й діяльність Міжнародної асоціації академій,, змагання навколо проекту Союзу слов’янських академій та ін. Показується, значення Наукового товариства імені Шевченка у Львові й Українського нау-, кового товариства в Києві як інституціональних майданчиків, на яких нама-, галися реалізувати проект перетворення чи конституювання національної, академії до Першої світової війни. Висловлюється думка, що науково-організа-, ційні практики М.Грушевського здебільшого були націлені на інституціональ-, ну розбудову обох товариств як базової основи майбутньої української акаде-, мії. Наголошується, що ідея академії була важливою складовою національного, проекту, зорієнтованого на формування культурного та політичного україн-, ства. Обстоюється теза, що впродовж кількох десятиліть побутування ідеї, академії у зародковому вигляді сформувалися дві концепції її конституюван-, ня, котрі були актуалізовані й затребувані в 1917–1918 рр., Ключові слова: Антонович, Грушевський, Драгоманов, Барвінський, Конись-, кий, Кримський, Наукове товариство імені Шевченка, українська академія.