Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. вип. 4 (135). – 2017, Присвячено проблемі уявлень про верховну владу в пам’ятках білорусько-литовського літописання крізь призму, вживаних авторами титулів правителя. Проаналізовано білорусько-литовські літописи першого зводу, що містять, “Літописець великих князів литовських”, другого зводу, до яких входить “Хроніка Великого князівства Литовського”,, та третій звід (“Хроніка Биховця”). Здійснено аналіз використовуваних авторами літописного тексту титулів прави-, теля Великого князівства Литовського. Виявлено, що для аналізованого періоду відсутня усталена стандартизована, формула титулування правителя. Проте при дослідженні структури вживання різної титулатури правителя встано-, влено, що, незважаючи на відсутність у літописних текстах єдиного підходу до титулування, найстійкішою формулою, в усіх трьох зводах є титул “великий князь”. Виявлено, що внаслідок коронації змінюється система уявлень про верхо-, вну владу. За текстами білорусько-литовських літописів також прослідковано сприйняття та засвоєння авторами, титулів – “господарь”, “пан” та “господин”. Крім того, за текстами літописів досліджено вживання титулу “княжа”,, яке водночас є позначенням сина правителя та представників вищої аристократії князівського походження., Ключові слова: уявлення, верховна влада, титул, великий князь, Велике князівство Литовське, білорусько-, литовське літописання.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0