Листи з чужих країв (вид. 1932) // Євген Черняк

—————, ЛіМ. Харків-Київ-1932., Мандрівні нариси, друга редакція твору., Черняк Євген Йосипович (1895–1937) – працівник культури доби українізації, знавець і популяризатор кіномистецтва, публіцист. За походженням галичанин (нар. на Львівщині). Працював у структурі ВУФКУ (Всеукраїнське Фотокіноуправління)., …На початку 1928 р. Євген Черняк у складі великої групи працівників ВУФКУ вирушає у країни Зах. Европи, мета – популяризація українського кіна, налагодження бізнесових взаємин з «буржуйськими» кінотеатрами. Із великою ретельністю Черняк нотує свої вражіння від перебування в цих країнах. Як знавець кіноіндустрії з деталями і цифрами подає стан західнього фільмового мистецтва (передусім звертає увагу на панування американської кінопродукції на европейських ринках). Цікаво описується маса деталей побуту з життя різних верств «чужих країв»: боротьба політичних партій, модерна архітектура, галереї, декадентство розкоші, блиск і різні страхіття світових столиць. В Парижі Євген потрапляє на очі Володимиру Винниченку (згадується у «Щоденниках» В. Винниченка як «парубчак Євген»)., Євген Черняк пильно придивляється до життя західнього пролетаріяту під час відвідин заводів тощо. Так, Євген був українським націонал-комуністом, численна група яких в 1920-ті на чолі з Миколою Скрипником щиро вірили, що будують нову могутню Україну. Та не так все склалось…, Монтажна сорочка (суперобкладинка) у стилі конструктивізму роботи Бориса Фрідкіна – надалі відомий ілюстратор у журналах «Крокодил», «Червоний перець» тощо.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0