Не даром кажуть, куди б доля не закинула людину – в краї далекі чи ближні – дороги ведуть до дому, туди, де народився, де спочивають вічним сном твої предки, де ще живуть твої батьки, родина, де кожна стежка, кожне деревце, кожен кущик ніби знають тебе. Ще здаля з блакитних небес вітають тебе, жайворонки, біляві хмарки, і пахощі квітів, яких ти впізнаєш лише тут, на рідній землі, і рути – м’яти. Духм’яно – гіркувато димить на пустирях полин під плескіт привітних і лагідних хвиль Случа – важливої водної артерія Полісся.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0