Стаття «Пробуджена муза» Ігоря Калинця в інтермистецькому діалозі з Олексою Новаківським» // Григорій Олегович Савчук

Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія «Філологія». Вип. 94, 2024., Метою статті є альтернативне прочитання назви збірки І.Калинця «Пробуджена муза» на основі інтермедійного аналізу віршів, написаних під упливом картин О.Новаківського. І.Калинець відчув в історії життя та творчості львівського художника нерв бунту та всепоглинаючу стихію музики й передав їх через вірш «Муза». У вірші подано збірний образ Анни-Марії – дружини, яка надихала О.Новаківського на творчість і справді була його музою. Створений візуальний образ продовжує тему “Stabat Mater” («Скорбна Мати») у світовому мистецтві. Річ у тім, що бунтівний, експресивний характер творчості майстра для балансу потребував своєї протилежності, що втілилася в постаті дружини й музи Анни-Марії. В інтерпретації І.Калинця Анна-Марія «мусила» бути музою для чоловіка, тобто дружина «мусила» віддати себе служінню мистецтву, розуміючи, що для цього доведеться піти на певні жертви., Цілісність картини О.Новаківського «“Автопортрет” з дружиною» забезпечена принципом проєкції: фігура чоловіка в композиції полотна спроєктована на фігуру жінки, яка на задньому плані ніби відлунює чоловікові своєю поставою, розташуванням лівої руки, яка підпирає голову. Художник дивиться на реципієнтів картини, знизу вгору і в правий бік, натомість Анна-Марія дивиться згори вниз. Використовуючи ресурси геометричної термінології, ці погляди б можна було назвати «мимобіжними», адже вони лежать у різних площинах і не перетинаються. І.Калинець по-різному інтерпретує вирази облич героїв: обличчя митця «мудре і гостре» – обличчя Анни-Марії «безнадійне і красиве». Це протиставлення не можна назвати симетричним, тобто семантика образів не вступає в полярні взаємини. Швидше, це протиставлення асиметричне й «мимобіжне», як і погляди на картині., І.Калинець обрав картину «Пробудження» як об’єкт екфразисно-інтерпретаційного опису, можливо, тому, що О.Новаківський новаторськи, зі свіжим поглядом модерніста вперше зобразив Україну як дитину, майже підлітка. Стихія сонячного світла на картині й напрочуд гармонійний екфразис І.Калинця утверджують позитив, надію і віру в прийдешнє, в якому не залишиться місця стражданню, підводять до думки, що в дитини, як і в України, все життя попереду., На підставі інтермедійного аналізу були зроблені такі висновки: 1. Муза за слушних умов пробуджується для того, щоб надихати митця. Ці умови пов’язані з історичним поступом, але передусім – із особливостями індивідуально-авторської еволюції. 2. Митець та муза перебувають у стосунках діалектичної єдності, яка рухає в своєму розвитку їх обох. 3. Образи музи та пробудження безпосередньо ведуть до образу України, яка пробуджується на шляху до власної незалежності. У цьому процесі провідну роль відіграють Божественні сили.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0