Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія «Філологія». Вип. 84, 2020., Стаття розкриває інтермедіальні аспекти збірки В.Симоненка «Тиша і грім», зокрема, інкорпорацію кінематографічних елементів. Доведено актуальність теми, її зв’язок із попередніми дослідженнями. Зроблено акцент на тому, що в шістдесяті роки ХХ ст. в Україні бурхливий розвиток всіх видів мистецтв спричинив мистецьку дифузію. Проаналізовано вірші, які належать до літературних кліпів або містять їхні ознаки: «Жорна», «Косар», «Закохана», «Тиша і грім», «Піч». За допомогою мікроаналізу та біографічного методу вивчено семантичну структуру віршів, ознаки кліпів, їх роль у розкритті ідеї. Окрему увагу приділено особливостям портретування в збірці, портрети показано в динаміці. Проаналізовано роль очей у динамічному зображенні. Розглянуто кінематографічні елементи в інтимній ліриці збірки «Тиша і грім». На основі спостережень над літературними кліпами В.Симоненка зроблено низку висновків. Мініфільми збірки спираються на селянську тематику принаймні з двох причин. По-перше, сам поет є вихідцем із села, по-друге, дається взнаки вплив радянського кіно про село. Очевидно, автор доводить, що тема села може бути підґрунтям для широких узагальнень. Кінематографічний матеріал найчастіше є основою для авторських роздумів, тому деякі вірші книги «Тиша і грім» нагадують структуру байки. За допомогою кінематографічних елементів поет емоційно утверджує свою життєву позицію, моралізує, робить філософські висновки. Літературні кліпи в книзі поєднують реалістичне та неоромантичне начала. Неоромантичними інтенціями особливо наповнені кадри, які не можна зняти ресурсами традиційного кіно, знадобляться мультиплікаційні ефекти.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0