Православ’я в його інституційному розвитку: історіософський анализ // Олександр Саган

Мета й завдання дослідження. Дисертація має своєю метою, здійснити комплексний аналіз особливостей інституційного виокремлення й, розвитку православ‘я як християнської конфесії, причини його кризового, стану і можливих трансформацій консервативності та самостійності., Досягнення цієї мети передбачало розв’язання таких завдань:, – Визначити критерії ідентифікації православ’я як конфесії, християнства., – Виявити причини розколу християнства й завершення процесу, інституційного становлення православ‘я., – Розкрити роль національного чинника у формуванні православ’я як, самобутнього напряму християнства і його вплив на становлення найбільш, важливого елементу цієї самобутності – обрядово-культової сфери конфесії., – Визначити детермінанти й особливості інституційного розвитку, православ‘я, зокрема, роль державного чинника у формуванні й утвердженні, статусів православних Церков та місце цих Церков в системі державно-, церковних відносин., – З’ясувати комплекс причин, що призвели до децентралізованого (у, формі федерації диптихіальних і позадиптихіальних Церков) розвитку, православ’я й появи у Помісних православних Церков різних чинників, формування їх внутрішнього життя., – Вичленувати й розкрити особливості різноманіття виявів православної, інституційності в просторово-часовій структурі геоцерковного розвитку, конфесії., – Виявити ті внутрішні та зовнішні фактори, які зумовили, консервативність православ‘я як християнської течії, унеможливили його, подальший доґматичний та канонічний саморозвиток., – Дослідити характер і структуру факторів, що визначали формування, базових ідей (мегаломанії та Третього Риму) розвитку православ’я у, поствізантійський період, призводили до розгортання внутрішньоцерковних, й міжцерковних конфліктів у середині конфесії., – Проаналізувати закономірність тих процесів, які відбуваються у, православ’ї постсоціалістичних країн, а також прогнозованість змін, що, відбулися тут у ставленні державних інституцій та громадськості до, православних Церков., – З’ясувати причини нинішнього кризового стану православ‘я як, конфесії та визначити чинники і можливі напрямки вирішення його сучасних, проблем, функціонування в поліконфесійному світі й протистояння з, іншими християнськими конфесіями.