Стаття «Ян Парандовський і проблема самотності автора» // Анатолій Салій

На прикладі творчості польського письменника і мислителя Яна Парандовського, автор розглядає явище самотності, як необхідний контекст усього літературного процесу. Саме з цього починається специфічне осмислення феномену людини і її унікальності. Звертається увага на особливу роль історичних реалій, в умовах яких проходить процес оформлення екзистенційної проблематики у новій, повоєнній художній картині світу. Особливо коли характерний антивоєнний пафос поступово починає перетворюватися на екзистенційний, переносячи акценти на долі конкретних осіб, свободу вибору, потребу відчувати себе і світ навколо., Автор намагається вирізнити і позначити такі поняття як натхнення і концентрацію у творчому процесі, які напряму будуть залежати від того досвіду самотності, яким володіє митець Адже, для самого Я. Парандовського очевидним є той факт, що без самотності творець не має змоги ані зреалізуватися, ані стати самим собою. У цьому можна побачити прояв потреби усамітненості та відчуженості творчої особистості. І взагалі неприпустимою для польського мислителя буде ситуація присутності будь-кого іншого у ті моменти, коли усе залежатиме від його внутрішньої сконцентрованості і тиші, від самотності, яка для нього є не що інше як мати досконалості.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0