Старожитності Лукомор’я. 2020 – № 1 (1), Анотація: Стаття присвячена вивченню оборонних споруд м. Тульча (Румунія), що існували, з першої половини ХVІІ до середини ХІХ ст. Велика їх частина виконувала роль передмостових, укріплень у переправ через Георгіївський рукав р. Дунай на дорозі до Ізмаїлу. Протягом зазначеного, періоду на вже відомих і наведених у роботі планах, картах та іконографічних джерелах зафіксо-, вано низку різночасових об’єктів. Першим був османський замок 1630-х – 1810-х (?) рр., який вдало-, ся точно локалізувати, відновивши його конструкцію та розміри. Другим була бастіонна форте-, ця, що мала дуже коротку історію (1825-1829 рр.). Частина земляних редутів або фортів (табій), існували як мінімум з 1771 року, а інші пізніше побудували турецькі чи російські війська. Крім того,, на кількох планах відзначена мечеть, вперше згадана Евліею Челебі у 1657 р., що стояла на місці, нинішньої джамії султана Абдулазіза (Moscheea Azizyє, побудови 1863 р.), а в інших джерелах – ще, не менше трьох мечетей у західній і центральній частинах містечка., Ключові слова: Дельта Дунаю, містечко Тульча, переправа в Ізмаїл, картографія, топо-, графія, кам’яний замок, бастіонна фортеця, земляні форти, табії, артилерійські батареї, мечеті
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0