Регіональні студії. – №20. – 2020., У статті досліджено вплив соціальних мереж Facebook, Twitter, Instagram і WhatsApp на формування політичної й суспільної думки у ХХІ столітті. Означено, що з глобалізацією інтернет-простору й поступової імплементації в кіберпростір політичного життя, індивіди, як ніколи раніше, зазнають психологічного впливу, який здійснюють суб’єкти політики за допомогою онлайн та оффлайн технологій. Визначено, що поведінка сучасного користувача інтернету зазнала суттєвої трансформації. Перенасиченість знаками та інформативним потоком соціальних мереж змінила первинне призначення інтернету: замість того, щоб бути джерелом надійної й перевіреної інформації, кіберпростір переповнений маніпулятивною політичною пропагандою, що робить користувача більш агресивним, невизначеним і нездатним до критичного аналізу отриманої інформації. Доведено, що соціальні мережі не лише транслюють індивіду певні образи, знаки, коди, маніпулятивну інформацію, а й можуть змінювати ціннісну систему, політичну поведінку й навіть перешкоджати розвитку демократичних інституцій. Визначено, що практично кожна країна в особі політичних лідерів, урядових організацій чи суб’єктів політики активно користується послугами організацій, котрі на офіційному й професійному рівнях здійснюють інформаційну пропаганду. Акцентовано, що активне використання ботів, фейкових акаунтів, проплачених сторінок у соціальних мережах задля формування «вигідної» політичної поведінки становить загрозу для демократії, проте для її ж таки ефективного функціонування світовій спільноті необхідний вільний доступ до якісної інформації, а отже, інформаційне середовище, сформоване на принципах доступності, достовірності, якості й безпеки. Набула подальшого розвитку необхідність ґрунтовного аналізу, дискусій і конструктивного діалогу з насамперед власниками соціальних мереж задля зменшення негативного впливу інтернет-пропаганди на політичну поведінку сучасного користувача.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0