Метою дисертаційного дослідження є з’ясування місця і ролі освітньо-, виховної системи в суспільно-політичному житті краю у часовому вимірі, «сталінізм – неосталінізм», що сприяє глибшому усвідомленню декларованих і, реальних змін у радянській політичній системі в цілому. Адже вплив суспільно-, політичного життя на систему освіти, її кількісні і якісні параметри, з одного, боку, та зворотній вплив цієї системи (робота загальносвітньої, середньої, спеціальної і вищої школи) на суспільно-політичне життя, з другого боку,, незаперечні. Тобто автор прагнув дослідити історичний та етнополітичний, аспект освітньо-виховної системи в контексті суспільно-політичного життя, в, нерозривному зв’язку і взаємозв’язку з тими процесами, що відбувалися в, регіоні в сфері економіки, політики та духовності., Реалізація означеної мети дослідження вимагала розв’язання ряду, конкретних, взаємообумовлених завдань:, 8, n окреслити історично усталену в західноукраїнському регіоні систему, освіти, її традиції та особливості, обумовлені бездержавністю української, нації, входженням цих земель до складу Австро-Угорщини, а з її розпадом -, до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини;, n проаналізувати процес становлення радянської системи освіти в краї,, базованої на засадах марксистсько-ленінської педагогіки;, n показати особливості будівництва радянської школи у перше, повоєнне десятиліття, обумовлені відкритим протистоянням органів влади, та національно-патріотичного підпілля;, n простежити сутністну та структурну трансформацію загальноосвітньої, школи в регіоні протягом досліджуваного періоду;, n здійснити аналіз кадрової політики партійно-радянського режиму в, сфері народної освіти, її характерних рис та наслідків;, n простежити освітню, виховну та соціально-політичну спрямованість, народної освіти досліджуваного періоду та винести відповідні уроки для, сучасного періоду реформування освіти в Україні.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0