Аналізуючи в першій частині статті роль людського капіталу в поліпшенні демографічного потенціалу української мови, фактично ми вже торкнулись економічних аспектів проблеми. Адже людський капітал, строго кажучи, — категорія не так демографічна, як економічна. Далі спробуємо з’ясувати, як розвиток національної економіки може вплинути на подальші перспективи української мови., Залежність стабільного становища мови від загального стану економіки не для всіх цілком очевидна. Можливо, саме тому поняття економічної потужності мови у вітчизняній лінгвістиці ще не узвичаїлося. Один з небагатьох прикладів його застосування — ранговий список мов за економічною потужністю, вирахуваний за часткою у світовому ВВП [Тищенко : 39]. Станом на 1996 р. у першу п’ятірку входили англійська, японська, німецька, французька й іспанська мови. Серед зарубіжних студій показовим є аналіз економічної потужності німецької мови [Ammon 1997; Ammon 2015]. Вона виявляється, наприклад, у тому, що під час контактів німецьких фірм з фірмами країн Центральної та Східної Європи звичайно використовується саме вона, а не польська, чеська чи українська. І це закономірно. Під час будь- яких (не лише ділових) зносин громадян економічно слабших країн з громадянами економічно сильніших країн перші майже завжди переходять на мову других. Тоді як перехід других на мову перших трапляється зрідка, хіба що як виняток. Нерівність економік, по суті, призводить до комунікативної нерівності мов., Ключові слова: українська мова, демографічна потужність мови, економічна потужність мови, комунікативна потужність мови, мовне прогнозування., Мовознавство, 2023, № 2, с. 3-17
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0