Сіверянський літопис. 2024. № 1, Стаття підготовлена у рамках Проєкту № 2020.20/0237 «Якість життя та демографічні ха-, рактеристики населення Наддніпрянської України другої половини XVIII – початку XX ст.», що фі-, нансується Національним фондом досліджень України. Дослідження присвячене Генеральному опи-, су Лівобережної України – масштабному перепису, який проводився протягом 1765–1769 рр. в усіх, десяти полках Гетьманщини. Метою статті є вивчення Генерального опису як інструменту каме-, ралізму, що мав посприяти остаточній інкорпорації Гетьманщини до імперського політичного ор-, ганізму. Методологічною основою дослідження є аналіз технологій влади та їхньої імплементації, на локальному рівні. Наукова новизна статті полягає в позиціонуванні Генерального опису не як іс-, торичного джерела, а як продукту камералізму та імперської бюрократії, що під час реалізації за-, знав істотного впливу особливостей політичного організму самої Гетьманщини. При цьому зробле-, но порівняння з відповідними досвідами монархії Габсбургів. У висновках вперше наголошено на то-, му, що тотальний опис, який проводився з витратами багатьох людських і матеріальних ресурсів,, виявився абсолютно не затребуваним ні російською, ні козацькою адміністрацією. При цьому сим-, во-лічний вплив опису на населення Гетьманщини був істотним – це перший досвід тотального об-, ліку й контролю, який навіть на емоційному рівні міг формувати відчуття, що відтепер «держава», знає, контролює та наглядає за кожним підданим., Ключові слова: Генеральний опис, камералізм, Гетьманщина, Лівобережна Україна, ранньомо-, дерна історія, облік населення.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0