Метою дисертації є обґрунтування, положення, згідно з яким тероризм є специфічним типом деформації, політичного дискурсу в середовищі культури, а його особлива роль в сучасних, світових процесах полягає в тому, що ареали поширення тероризму позначають, межі зіткнення різних культур як легітимізованих картин світу, які є основами, автентичного способу існування та комунікативної взаємодії, що історично, сформувалися внаслідок довготривалих політичних процесів. Мета дисертації деталізується у таких завданнях:, – розмежувати державний терор та антидержавний тероризм на, основі сучасних теоретичних підходів;, – виявити основні типи сучасного тероризму та проаналізувати їх, особливості у горизонті філософії культури, політичної філософії та, філософської антропології;, – показати співвідношення самозароджуваного тероризму та, політичної імітації тероризму як способу ведення боротьби за лідерство в, політичних процесах;, – визначити особливий статус людини в ситуації тероризму, а також, онтологічні та культурно-історичні орієнтири, які спричинюють певну, специфіку сприйняття та переживання феномену тероризму;, – розглянути засоби масової інформації як інструмент політичного,, ідеологічного та психологічного примусу та як спосіб ведення політичної, боротьби з використанням технологій терористичної діяльності; окреслити роль, ЗМІ в створенні політичного статусу тероризму і перетворенні його на суб’єкта, в міжнародних політичних процесах.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0